24 лютого 2022 року Національний банк України постановою №18 суттєво обмежив операції з банківськими металами, що стало частиною комплексу заходів для захисту фінансової системи під час воєнного стану. Як повідомляє «Економічна правда», ці обмеження фактично позбавили ювелірну галузь легального доступу до основної сировини — золота та срібла, оскільки українські афінажні підприємства не могли покрити дефіцит металів. У поєднанні з релокацією виробництв та збитками від бойових дій це призвело до падіння обсягів виробництва до рівня кінця 1990-х — початку 2000-х років.
Відсутність легального ринку банківських металів змусила частину учасників ринку звернутися до тіньових схем — купувати метали за готівку у приватних продавців без належних документів. Це створило додаткові ризики для підприємців, які намагалися зберегти бізнес в Україні. З 1 жовтня 2023 року, після завершення дії мораторію на штрафи, Державна податкова служба отримала право накладати 100-відсоткові санкції за відсутність первинних документів на дорогоцінні метали, хоча придбати їх легально з документами було неможливо. За перші місяці 2024 року податкова нарахувала понад 270 млн грн фінансових санкцій, а у 2025 році ця сума склала понад 91 млн грн.
Учасники ринку намагалися оскаржити ці штрафи в судах. У 2025 році Київський окружний адміністративний суд визнав наказ Мінфіну №496 про облік товарних запасів протиправним, але 23 квітня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення. Зараз справа розглядається у Верховному Суді.
Нові правила та дискримінація нових учасників
У грудні 2024 року НБУ частково пом’якшив обмеження: юридичним особам і ФОП, які займалися виробництвом ювелірних виробів до 23 лютого 2022 року, дозволили купувати банківські метали без фізичної поставки за безготівкові гривні. Однак це не стосувалося нових учасників ринку — 395 підприємств, які почали діяльність після цієї дати, залишилися поза легальним доступом до металів. У серпні 2025 року дозвіл розширили на продавців ювелірних виробів, але лише за умови, що вони здійснювали продаж у 2021 році, а обсяг купівлі обмежили 1/12 частини річного обсягу реалізації за 2021 рік у гривнях. Через зростання цін на метали та девальвацію гривні це означає, що у 2026 році підприємці можуть легально купити у понад 4 рази менше золота, ніж у 2021-му.
«НБУ пропонує легально купувати банківський метал сьогодні у 2026 році у гривневому еквіваленті, що не перевищує 1/12 річного обсягу реалізованих ювелірних виробів за 2021 рік», — зазначає «Економічна правда».
Реакція ринку та влади
Союз ювелірів України неодноразово звертався до НБУ із закликом переглянути обмеження. У квітні 2026 року заступник голови НБУ Юрій Гелетій заявив, що всі умови для купівлі банківських металів для ювелірної галузі вже створені, навівши дані про купівлю металів на 35 млн доларів у 2025 році та 21,5 млн доларів за січень–лютий 2026 року.
Однак, як підкреслює «Економічна правда», чинні правила та обмеження фактично стимулюють тінізацію ринку та створюють постійні податкові ризики для легального бізнесу. Підприємці готові працювати прозоро, але нинішня правова конструкція змушує їх обирати між ризиком штрафів і припиненням діяльності.