Український оборонно-промисловий комплекс стрімко розвивається, але стикається з гострим дефіцитом кваліфікованих інженерів і технічних фахівців. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на представників оборонних компаній та рекрутингових агентств.
Кадровий голод у секторі оборонних технологій
За останні роки в Україні з’явилися тисячі приватних виробників дронів, роботизованих систем, засобів зв’язку та іншої військової техніки. За даними Ради зброярів, у секторі вже працюють сотні тисяч людей, а понад половину озброєння для Сил оборони виробляється всередині країни. Водночас виробничі потужності дронової галузі оцінюються у мільйони апаратів на рік. Проте темпи підготовки спеціалістів значно відстають від потреб ринку.
Особливо гостро не вистачає hardware-розробників, інженерів із радіочастот, антен, хіміків та виробничих інженерів. Рекрутери визнають, що часто знають усіх доступних кандидатів на ринку. Через це компанії змушені переманювати фахівців у конкурентів, пропонуючи їм підвищені зарплати, житло та інші бонуси. Як розповів Сергій Висоцький, віцепрезидент Національної асоціації підприємств оборонної промисловості, одному виробничому менеджеру запропонували зарплату, що втричі перевищує попередню, а також оплату житла.
«Компанії дедалі частіше конкурують не за ринок праці, а одна з одною за одну й ту саму невелику групу фахівців», — зазначають рекрутери.
Вплив дефіциту на інновації та виробництво
Швидкість впровадження нових технологій у секторі безпосередньо залежить від наявності інженерів. Українські компанії постійно змінюють конструкції дронів, систем РЕБ та засобів протидії, реагуючи на нові виклики війни. Відсутність потрібних спеціалістів може зірвати навіть профінансований проєкт із готовими компонентами.
Окрема проблема — масштабування виробництва. Створити прототип — лише перший крок; для серійного випуску потрібні виробничі інженери й технологи. Їхній дефіцит обмежує можливості швидко нарощувати випуск складної техніки, зокрема засобів ППО.
Конкуренція з цивільним сектором і пошук рішень
Оборонні підприємства змушені змагатися за кадри з цивільними ІТ-компаніями. Робота в оборонці часто означає більшу відповідальність, довший робочий день і ризик через можливі обстріли. За даними Bloomberg, у 2026 році на одну вакансію в defense tech припадало лише 1,5–3,8 заявки, тоді як у цивільному ІТ цей показник значно вищий. Більшість компаній підвищують зарплати, але це не вирішує проблему браку нових фахівців.
Деякі підприємства створюють власні навчальні програми: наприклад, Vyriy Drone має академію для підготовки працівників без досвіду. Однак підготовка інженерів вимагає років освіти та практики, тому компанії звертаються до університетів. У 2025 році лише 671 студент розпочав бакалаврат з аерокосмічної інженерії, ще 464 — з хімічної, що явно недостатньо для потреб галузі.
Зростання технологій — зростання потреби в людях
Українські компанії переходять до розробки складних систем зі штучним інтелектом, автономних платформ і нових засобів перехоплення. За даними Мілітарі 24, понад 200 компаній працюють над дронами з використанням ШІ, десятки таких систем уже на фронті. Це лише посилює потребу у фахівцях, здатних розробляти та впроваджувати новітні технології.