Україна завершує підготовку до зимового періоду, очікуючи наймасштабніших атак на енергетичну інфраструктуру. Як повідомляє The Economist, програма зміцнення енергосистеми вже виконана на 50% і випереджає початковий графік.
Країна планує увійти в опалювальний сезон із запасом генеруючих потужностей, посиленим фізичним захистом об’єктів та накопиченими 14 мільярдами кубометрів газу. До захисту енергетики долучаються й нові приватні компанії протиповітряної оборони, які допомагатимуть військово-повітряним силам відбивати атаки.
Аналітики застерігають, що російські технології розвиваються дуже швидко. Основними загрозами залишаються нестача засобів для перехоплення балістичних ракет і поява нових реактивних безпілотників. За даними джерела у командуванні ППО України, під час останніх атак комбінація винищувачів, ПЗРК та зенітних гармат змогла знищити лише 30% реактивних дронів.
Росія, як зазначає видання, обходить міжнародні санкції та отримує обладнання для 3D-друку турбін, що дозволило знизити вартість реактивних безпілотників до 50–70 тисяч доларів і збільшити їх виробництво. Водночас виробництво балістичних ракет зросло до 100 одиниць на місяць, що збігається зі скороченням західних поставок засобів ППО.
Захист інфраструктури та ситуація в містах
Державне агентство з відновлення вже захистило сіткою та бетонним армуванням два десятки 110-кіловольтних трансформаторів у Києві, які раніше були незахищені. Проте великі ТЕЦ столиці залишаються вразливими через свої розміри. Основна увага російських атак зараз зосереджена на близько 140 підстанціях «Укренерго». Найбільший ризик втрати електроенергії, тепла та води існує для Києва, Одеси та Кривого Рогу, якщо місцеві генеруючі потужності будуть пошкоджені. З 15 тисяч столичних будинків 2 500 не мають резервного опалення.
Україна накопичила у сховищах 14,6 мільярда кубометрів газу, що має забезпечити базові потреби опалювального сезону. Раніше в країні розробили унікальні укриття для енергооб'єктів для захисту від ударів важким озброєнням.