Націоналізований у 2023 році "Сенс банк" опинився в центрі масштабних корупційних скандалів, пов’язаних із впливом бізнес-груп, наближених до Офісу президента, та ймовірним ручним керуванням установою. Як повідомляє "Економічна правда", банк, що став монополістом у сфері обслуговування грального бізнесу після переходу у державну власність, фігурує у низці розслідувань щодо призначення керівництва та можливих зловживань із фінансовим моніторингом.

Що сталося

У квітні 2026 року були оприлюднені так звані "плівки Міндіча", на яких обговорювалися призначення керівників "Сенс банку" та НБУ за участі осіб, наближених до підсанкційного бізнесмена Тімура Міндіча. Згідно з цими записами, саме вони погоджували склад наглядової ради банку. Також Міндіч радив колишньому міністру оборони Рустему Умєрову залучати голову НБУ Андрія Пишного та "Сенс банк" для фінансування оборонних компаній.

У серпні НАБУ оприлюднило нові матеріали, в яких ідеться, що у червні 2026 року контроль над банком перейшов до неназваного високопосадовця ОП, якого фігуранти називали Кирилом Олексійовичем. Саме він, за даними НАБУ, дав вказівку зібрати 150 млн грн застави за ексміністра енергетики Германа Галущенка у справі "Мідас" щодо корупції в "Енергоатомі". Частина цих коштів проходила через "Сенс банк", де, ймовірно, на певний час було відключено фінансовий моніторинг. До створення такого "вікна" міг бути причетний голова наглядової ради, призначення якого також погоджували наближені до Міндіча особи.

Як формували наглядову раду

Після націоналізації у "Сенс банку" створили тимчасовий склад наглядової ради під керівництвом Шевкі Аджунера, який не з’явився на засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради 2 вересня. Важливо, що саме за його ініціативи радником наглядової ради став Василь Веселий, який, за "плівками Міндіча", обговорював склад ради із бізнесменом Олександром Цукерманом. Усі згадані у цій розмові особи згодом стали членами ради.

Відбір членів ради відбувався через рекрутингову компанію AMROP, але, як з’ясувалося на засіданні ТСК, деякі кандидатури, зокрема Миколу Гладишенка та Олександра Щура, були додані до шорт-листа після дзвінка тодішньої голови номінаційного комітету Ірини Мудрої. При цьому Гладишенко мав найнижчий рейтинг за результатами оцінки AMROP, але все одно став членом ради. Представники міжнародних організацій та сама рекрутингова компанія висловлювали застереження щодо його призначення, однак уряд затвердив склад ради, попри ці зауваження.

"Навіть якщо вони сидітимуть у в'язниці, то, якщо там буде інтернет, вони все одно зможуть брати участь у засіданнях", — заявив заступник міністра фінансів Юрій Драганчук, коментуючи надмірну незалежність наглядових рад.

Застава та фінмоніторинг

За даними НАБУ, у червні 2026 року Ірина Мудра просила Гладишенка допомогти провести платежі для внесення 150 млн грн застави за Галущенка. Гладишенко разом із головою правління Олексієм Ступаком нібито організували "вікно" у фінансовому моніторингу, коли підозрілі операції не перевірялися. За словами заступника голови НБУ Дмитра Олійника, через "Сенс банк" пройшла лише третина суми застави, решта — через рахунки підставних компаній в інших банках. НБУ вже розпочав позапланові перевірки щодо дотримання правил фінмоніторингу у всіх банках, дотичних до цієї операції.

"Ми дамо оцінку і 'Сенс банку', і 'Ідея банку', і ОТП, і ПУМБу", — наголосив Олійник.

У Нацбанку зазначили, що до "Сенс банку" застосовували посилений нагляд у сфері фінмоніторингу, хоча депутати ТСК вважали ці заходи недостатніми. За даними НБУ, з 2022 по 2026 рік у банку провели п’ять перевірок щодо дотримання правил фінансового моніторингу.