Росія завдала комбінованого удару ракетами та дронами по Одеській теплоелектроцентралі 31 серпня, пошкодивши ключове обладнання станції. Цей напад стався після руйнування Херсонської ТЕЦ, що вже призвело до попереджень місцевої влади про можливі тривалі перебої з теплом і електроенергією взимку та заклики до евакуації населення. Як зазначає енергетичний експерт, професор Полтавської політехніки Станіслав Ігнатьєв у коментарі для Focus.ua, такі удари по критичній інфраструктурі окремих міст можуть спричинити локальні енергетичні кризи, навіть якщо загальноукраїнська система залишається стійкою.
Які міста у найбільшій зоні ризику
За словами Ігнатьєва, найбільший ризик повторення херсонського сценарію мають прифронтові міста: Херсон, Харків, Запоріжжя, Суми, а також населені пункти Дніпропетровської, Донецької та інших областей, розташованих поблизу лінії фронту. Близькість до бойових дій дозволяє Росії використовувати ширший арсенал засобів ураження і скорочує час реагування ППО. Особливо складна ситуація у Херсоні, де об'єкти енергетики постійно під загрозою нових атак, і навіть відновлене обладнання може бути знову зруйноване до завершення ремонту.
Другий рівень небезпеки мають великі промислові міста з високою концентрацією енергетичної інфраструктури — Харків, Запоріжжя, Дніпро. Тут критичною може стати не лише втрата однієї електростанції, а й послідовні чи одночасні удари по генерації, підстанціях, трансформаторах і теплових вузлах. Це створює "каскадний ефект", коли навіть за наявності генерації електроенергію чи тепло неможливо доставити споживачам через пошкодження мереж або допоміжних систем.
"Майбутня модель стійкого українського міста — це не одна велика ТЕЦ, яку після її знищення нічим замінити. Це мережа десятків менших джерел, фізично рознесених територією міста. Знищити таку систему одним або навіть кількома ударами набагато складніше", — наголосив Станіслав Ігнатьєв.
Чому головна загроза — локальні кризи
Ігнатьєв підкреслює, що головна небезпека цієї зими — не загальнонаціональний блекаут, а саме локальні енергетичні катастрофи у великих містах. Українська енергосистема стала більш адаптивною: з'явилася можливість імпорту електроенергії з Європи, встановлюються резервні джерела та накопичувачі. Однак у містах, які залежать від одного-двох великих вузлів теплопостачання чи електроживлення, системні атаки можуть призвести до тривалої відсутності базових комунальних послуг, а відновлення інфраструктури у прифронтових регіонах ускладнюється постійною загрозою нових ударів.
Для Херсона, за словами експерта, єдиною стратегією залишається максимальна децентралізація теплопостачання — встановлення локальних котелень, когенераційних установок, автономного опалення для лікарень і критичних об'єктів. Однак часу до початку холодів обмаль, і саме тому влада рекомендує мешканцям, особливо сім'ям із дітьми та літнім людям, розглядати можливість евакуації на зиму.
Як підсумував Ігнатьєв, "чим менше людей залишатиметься залежними від пошкодженої централізованої системи під час морозів, тим меншим буде ризик гуманітарної кризи".