Європейський проєкт HYDEF, спрямований на створення системи протиракетної оборони для перехоплення гіперзвукових і маневруючих балістичних ракет, завершив один із ключових етапів розробки. Як повідомляє OCCAR, під час зустрічі національних координаторів проєкту на базі компанії Diehl Defence у Німеччині було затверджено концепцію майбутнього перехоплювача та визначено технічні рішення і архітектуру системи.

За даними Defense Express, технології, необхідні для створення прототипу HYDEF (версія Block 0), вже досягли щонайменше третього рівня технологічної готовності (TRL 3). Це означає, що основні рішення пройшли стадію експериментального підтвердження концепції, а їх життєздатність перевіряли шляхом аналізу, комп’ютерного моделювання та функціональних випробувань.

«HYDEF має бути здатним перехоплювати не лише гіперзвукові крилаті ракети та літальні апарати, а й маневруючі балістичні ракети», — йдеться у повідомленні аналітиків Defense Express.

У розробці беруть участь Бельгія, Німеччина, Норвегія, Польща та Іспанія, а технічне управління здійснює Diehl Defence. Основою для майбутнього перехоплювача стануть напрацювання із зенітними ракетами IRIS-T SL, які вже використовуються в Україні. Програма HYDEF має завершити перший етап до 22 жовтня 2026 року, але роботи просуваються швидше за графік. Водночас експерти прогнозують, що повноцінна система з’явиться не раніше 2030-х років.

Поки європейські розробки перебувають на стадії створення, основним засобом захисту від балістичних ракет у Європі залишаються американські комплекси Patriot із ракетами PAC-3 MSE. Найближчим часом в Україні мають випробувати ще одне європейське рішення — перехоплювач Aster 30 B1NT у складі комплексу SAMP/T NG, який, за заявами розробників, усунув недоліки попередніх версій щодо перехоплення балістичних цілей.

Крім HYDEF, у Європі розробляють ще кілька подібних систем, зокрема HYDIS та українсько-європейський проєкт FREYJA. Останній, за словами компанії Fire Point, планує провести перше перехоплення балістичної цілі вже до середини літа 2027 року. Більшість європейських програм наразі перебувають на ранніх стадіях, і лише FREYJA демонструє швидші темпи.

За даними Financial Times, Росія останніми роками допомагає Ірану створювати нові надзвукові крилаті ракети в межах секретної програми C430L, що становить додаткову загрозу для регіону.