Росія вивела на серійне виробництво малогабаритну крилату ракету S8000 «Бандероль», яка поєднує швидкість, відносну дешевизну та можливість масового застосування, створюючи новий виклик для української протиповітряної оборони. За даними Головного управління розвідки, цю зброю розробило підсанкційне підприємство «Кронштадт», а перші пуски були зафіксовані ще наприкінці 2024 року. У 2026-му географія застосування розширилася: удари фіксують у Одесі, Харкові, Сумах, Чернігові, Полтаві та Києві.

S8000 «Бандероль» — це компактна крилата ракета з реактивним двигуном, яку експерти описують як гібрид дрона-камікадзе та класичної ракети. Вона має довжину близько 5 метрів, розмах крил 2,2 метра, бойову частину вагою до 150 кг і може долати до 500 км зі швидкістю до 650 км/год. Основний носій — безпілотник «Оріон», але росіяни вже випробовують пуски з вертольотів і наземних платформ, що робить систему універсальною.

Головна перевага «Бандеролі» — економічність. За оцінками експерта Павла Нарожного, одна ракета коштує 100-500 тисяч доларів, що у рази дешевше за класичні крилаті ракети типу Х-101. Це дозволяє Росії виробляти до 60-90 одиниць на місяць, а за деякими оцінками — до 4 ракет на добу. Водночас для збиття такої цілі потрібні дорогі засоби ППО, що створює дисбаланс: дешево запустити — дорого збити.

Де застосовують і чому складно перехопити

Спочатку «Бандеролі» били переважно по прибережній інфраструктурі Одещини, зокрема портах і зернових терміналах. Згодом удари почали фіксувати у Харківській, Житомирській та Київській областях. Лише за липень 2026 року по Києву було зафіксовано десять ударів, а за вісім місяців року в столиці загинули 142 людини. Найбільше жертв — 31 липня, 17 червня та 28 серпня. Деякі ракети долітали навіть до Молдови.

«Бандероль» опинилася у проміжку між рівнями української ППО: вона занадто швидка для мобільних вогневих груп, але надто дешева, щоб витрачати на неї дорогі керовані ракети. Авіаексперт Костянтин Криволап пояснює: «Бандероль коштує дорожче за “Шахед”, але збивати її дешевими засобами поки важко, а застосовувати дорогі ракети ППО — економічно невигідно».

«Росіяни знайшли шпарину в нашій системі ППО. За швидкості 450–500 кілометрів на годину ми не можемо знищувати ці цілі звичайними дронами-перехоплювачами», — наголосив Криволап.

Додаткову складність створює й проблема виявлення: радіолокаційне поле не завжди чітко фіксує невеликий швидкісний об’єкт на всьому маршруті польоту, що ускладнює ефективне наведення засобів ураження.

Відповідь України: пошук реактивних перехоплювачів

Як заявив радник президента з технологічних питань Сергій Бескрестнов (позивний Флеш), українські виробники ще не створили реактивних дронів-перехоплювачів для боротьби з «Бандеролями» та «Шахедами». Президент Володимир Зеленський повідомив, що розроблено щонайменше чотири перспективні безпілотники-перехоплювачі, один із яких демонструє найкращі результати, а міністр оборони Євгеній Хмара заявив про початок польових випробувань. Водночас, за словами директора з розвитку оборонного підприємства Анатолія Храпчинського, «ми вже втратили час», оскільки системної реакції на загрозу не було.

Таким чином, поява «Бандеролі» створила для України новий виклик: російські реактивні дрони стали масовою і складною для перехоплення зброєю, що змушує українську ППО шукати нові рішення.