Російський президент Володимир Путін після саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС) не пом'якшив свою позицію, а, навпаки, готується до подальшої ескалації війни проти України. Про це в ефірі 24 Каналу заявила докторка політичних наук, завідувачка відділу нових викликів НІСД Олена Борділовська.

За її словами, Путін не був фаворитом цьогорічного саміту: хоча він провів найбільше зустрічей — дев'ять, більшість із них виявилися для нього складними. Ключові переговори з лідерами Китаю, Індії, Казахстану та Туреччини супроводжувалися закликами до миру та повернення до переговорів щодо війни в Україні. Зокрема, Сі Цзіньпін наполягав на активізації мирних зусиль і залученні різних сторін, включно з Україною, а прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді прямо вказав Путіну на неприпустимість затягування війни.

«Путін абсолютно не був фаворитом цього саміту», — підкреслила Борділовська.

Водночас, як зазначає експертка, вже наступної ночі після саміту Росія здійснила масований ракетний удар по Києву, внаслідок якого загинув громадянин Індії. Борділовська вважає це збігом, але звертає увагу на символічність: загиблий був із того ж штату, що й Моді.

Розмови з Касим-Жомартом Токаєвим та Реджепом Таїпом Ердоганом також не дали Путіну змоги нав'язати власний порядок денний. Учасники обговорювали питання продовольчої безпеки, атаки на судна в Чорному та Каспійському морях, а також можливість посередництва. Однак, як наголошує Борділовська, «Путін ніяким чином свої наративи про війну просунути не може».

Після саміту російські атаки на Україну не припинилися. За словами експертки, чим сильніше міжнародні партнери тиснуть на Путіна дипломатично, тим жорсткішою стає його реакція і тим частіше Москва вдається до погроз і посилення атак. Вона підкреслює: «Складається враження, що чим більше на нього тиснуть, тим більше він починає дратуватися, виходить із погрозами й, принаймні зовні, навпаки ескалує. Ні про які мирні переговори не йдеться».

Підсумкова Бішкекська декларація не містить згадки про російсько-українську війну чи Україну, хоча інші конфлікти, зокрема за участю Ірану, були відзначені. Це, на думку Борділовської, свідчить про обмеженість підтримки Росії навіть у межах ШОС.

Попри складні переговори, Росія зберігає контакти з країнами-учасницями організації. Однак окремі держави, як-от Казахстан, уже переходять до практичних кроків: обмежують візовий режим і постачання бензину до Росії. На думку експертки, саме такі дії, а не лише заяви, можуть мати реальний вплив на Москву. Водночас країни Центральної Азії не можуть повністю відмовитися від співпраці з Росією через географічну та економічну залежність, але поступово шукають більше простору для власної політики.