Росія активізувала атаки на українську логістичну інфраструктуру, зокрема склади та порти, що має на меті не лише завдати економічної шкоди, а й вплинути на психологічний стан суспільства. Про це йдеться в аналітичному матеріалі 24 Каналу з посиланням на експертів галузі.
Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус зазначає, що війна перейшла у фазу економічного виснаження, тому Росія цілеспрямовано б'є по об'єктах, які забезпечують економічну діяльність України. Склади, де зберігається продукція для споживання, стали однією з основних цілей. За словами Уса, Москва також розраховує на психологічний ефект, намагаючись переконати українців у можливому дефіциті товарів і підштовхнути суспільство до тиску на владу.
Військовий експерт Павло Нарожний підкреслює, що удари по логістиці мають насамперед економічний характер. Особливо болісною є ситуація з портами, адже це ускладнює експорт зерна, що в першу чергу вдаряє по малих і середніх фермерах. Водночас, як наголошує Нарожний, Росія також стикається з проблемами через удари по її власній портовій інфраструктурі.
Чи загрожує Україні дефіцит товарів
За словами Івана Уса, наразі серйозного дефіциту продуктів, ліків чи пального в Україні немає. Хоча на початку повномасштабного вторгнення були випадки порожніх полиць у магазинах, нині логістика адаптувалася до нових умов. Павло Нарожний також не очікує зникнення основних товарів, але прогнозує перебудову логістичних ланцюгів: бізнесу доведеться доставляти продукцію безпосередньо до торговельних точок або використовувати менші склади, що може призвести до зростання цін і скорочення асортименту, особливо швидкопсувних товарів.
"Це буде дорожче, тому що складніше стає логістика. Але це не означає голод, не означає, що ми будемо всі битися за банку горошку в магазинах нашого дому. Голоду це точно не означає", — підкреслив Павло Нарожний.
Міністерство аграрної політики запевняє, що продовольчі запаси в країні повністю забезпечені, а логістичні ланцюги швидко адаптуються після ударів по складах.
Які об'єкти можуть стати наступними цілями
Іван Ус вважає, що під загрозою можуть опинитися й інші об'єкти цивільної інфраструктури — електростанції, системи розподілу електроенергії, об'єкти водопостачання та залізничні станції. Він також наголошує на важливості врахування економічного ефекту від відповідей України на такі атаки.
Як Україна може реагувати
Експерти радять Україні демонструвати готовність до дзеркальних відповідей, але зосереджуватися на цілях, удари по яких завдадуть Росії максимальних економічних збитків — наприклад, об'єкти переробки, енергетики та ті, що допомагають обходити санкції. Нарожний відзначає, що удари по російських портах вже створюють проблеми для експорту та імпорту, зокрема пального, що призвело до дефіциту та зростання цін на АЗС у Росії.
Механізми компенсації збитків
Іван Ус пропонує фіксувати завдані збитки у спеціальному реєстрі та випускати під них цінні папери, щоб партнери могли фінансувати відновлення українського бізнесу. Зняття санкцій із Росії, на його думку, має бути пов'язане з відшкодуванням цих збитків.
Чи зможе Росія підтримувати інтенсивність атак
Ус вважає, що Росія може зберігати інтенсивність ударів, якщо матиме змогу відновлювати свої виробничі потужності. Тому Україна має завдавати повторних ударів по ключових об'єктах, щоб ускладнити відновлення виробництва, зокрема дронів та їхніх компонентів.