Туреччина залишається одним із ключових дипломатичних і оборонних партнерів України в Чорноморському регіоні, попри офіційно нейтральну позицію та збереження зв'язків із Москвою. Про це в інтерв'ю для РБК-Україна розповів посол України в Туреччині Наріман Джелял.
За словами дипломата, Туреччина політично стоїть на боці України, але насамперед керується власними інтересами. Анкара підтримує Київ зброєю та дипломатією, однак уникає санкцій проти Росії через залежність від російської енергетики та туризму. Джелял підкреслив: «Я особисто вважаю, що Туреччина політично на нашому боці. Але це країна, для якої її власні інтереси є пріоритетом».
Посол зазначив, що Туреччина з тривогою сприймає фактичну заморозку переговорів між Україною та Росією, адже Анкара виступає за відновлення діалогу. Проте, за словами Джеляла, саме Росія зупинила переговорний процес, використавши Туреччину лише як майданчик для обміну позиціями. Єдиним напрямком, де вдалося досягти прогресу, стало звільнення українських військовополонених та цивільних, у чому Туреччина відіграла активну роль.
Щодо економічної співпраці, Україна запропонувала Туреччині стати гарантом експорту українського зерна через Чорне море. Також між Києвом і Анкарою діє угода про вільну торгівлю, що відкриває нові можливості для експорту товарів із доданою вартістю. Туреччина зацікавлена у співпраці в оборонній сфері, зокрема в українських авіадвигунах і досвіді ведення технологічної війни в межах ініціативи Drone Deal.
«Туреччина намагається знайти шляхи до взаєморозуміння між сторонами. Вони чесно кажуть: ми повинні підтримувати діалог з обома сторонами й пропонуємо своє посередництво», — наголосив Наріман Джелял.
Дипломат додав, що Туреччина не готова активно тиснути на Росію через ризики для власної економіки та енергетики, а також через будівництво АЕС «Аккую». Водночас, Анкара залишається важливим партнером України у питаннях безпеки Чорного моря та гуманітарних ініціативах, зокрема у звільненні полонених.
За словами Джеляла, Україна готова до діалогу за посередництва Туреччини, але будь-які зустрічі нижчого рівня, ніж зустрічі лідерів, наразі малоефективні, оскільки Кремль не демонструє бажання до реальних переговорів.