Корупція в умовах повномасштабної війни стала не лише питанням кримінального права, а й критичним фактором національної безпеки. Як зазначає Сергій Острик у колонці для «Економічної правди», неефективне використання державних ресурсів, втрата незалежності правоохоронної системи та зниження довіри міжнародних партнерів створюють додаткові ризики для стійкості країни.

Корупція як загроза під час війни

У мирний час корупція часто зводиться до завищених цін чи хабарів за дозволи. Під час війни наслідки значно серйозніші: корупційні схеми в енергетиці, оборонних закупівлях чи транспорті безпосередньо впливають на здатність держави протистояти ворогу. Найнебезпечнішою є не поодинокий хабар, а системна корупція, коли рішення приймаються лише за винагороду, а чиновники стають частиною механізму розподілу ресурсів.

Резонансні справи: «Мідас», «Карфаген», «Форест Гамп», «Феміда»

За даними НАБУ і САП, операція «Мідас» стосується високорівневої злочинної організації, пов’язаної з «Енергоатомом». Контрагенти мали платити до 15% вартості контракту, щоб уникнути блокування платежів. У лютому 2026 року затримано колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, а в липні підозру оголосили колишньому виконавчому директору «Енергоатому» з фізичного захисту. Слідство підозрює легалізацію понад 30 млн грн.

У справах «Форест Гамп» і «Феміда» йдеться про організацію, до якої входили народні депутати, бізнесмени та посадовці Офісу Президента. За версією слідства, 150 млн грн готівки планували легалізувати для внесення застави за учасника справи «Мідас», а також готували незаконне позбавлення волі людини з метою контролю над бізнесом. Серед фігурантів — колишня заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.

У справі «Карфаген» (вересень 2026) НАБУ і САП заявили про організацію, яка отримувала неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів за непротидію їхній діяльності. Організатором названо керівника структурного підрозділу Офісу Генпрокурора, могли бути залучені працівники прокуратури.

Вплив на обороноздатність і міжнародну підтримку

Корупція підриває фінансову стійкість держави, затримує постачання та ремонти, створює паралельні центри впливу на стратегічних підприємствах і утримує на посадах неефективних, але «зручних» людей. Це знижує здатність країни швидко реагувати на виклики війни. Міжнародні партнери, зокрема МВФ, прямо ставлять боротьбу з корупцією, незалежність НАБУ, САП і ВАКС умовою для подальшої підтримки та євроінтеграції. Відкриття переговорів із ЄС за кластером «Основи» включає судову систему, юстицію, держзакупівлі та фінансовий контроль.

«Реальна корупційна проблема набагато корисніша для ворога, ніж вигадана: її не потрібно створювати, достатньо використати», — наголошує Сергій Острик.

Що робити державі та суспільству

Острик вважає, що держава має гарантувати незалежність антикорупційних органів, посилити контроль за стратегічними підприємствами, перевіряти весь ланцюг прийняття рішень, посилити фінансовий моніторинг і захищати викривачів. Важливо також оцінювати ризики використання корупційних залежностей іноземними спецслужбами та розслідувати справи публічно.

Суспільство, зі свого боку, повинно розрізняти корупцію як злочин, політичну відповідальність і доведений іноземний вплив, а також вимагати доказів і відповідальності. Найбільша помилка — вважати, що ворог діє лише ракетами чи агентами: іноді достатньо вже існуючих внутрішніх слабкостей.

Боротьба з корупцією під час війни — це питання не лише грошей, а й управління, міжнародної підтримки, суспільної довіри та національної безпеки.