На п’ятому році повномасштабної війни питання мобілізації в Україні залишається гострим і потребує системних змін. Автор матеріалу на Obozrevatel пропонує вісім рішень, які, на його думку, мають стати основою нового суспільного договору між державою, армією та громадянами.

Серед ключових пропозицій — проведення повного аудиту мобілізаційного ресурсу, щоб визначити реальну кількість придатних до служби чоловіків, а також аналіз складу Сил оборони: хто служить у бойових підрозділах, а хто — у штабах чи забезпеченні. Автор наголошує, що без точних даних будь-які мобілізаційні плани залишаються лише припущеннями.

Ще одним важливим кроком вважається зниження верхньої межі обов’язкової мобілізації до 55 років. Після цього віку служба має бути добровільною, а звільнення — гарантованим правом. Окремо пропонується впровадити базову військову підготовку для молоді 18–24 років, без залучення їх до бойових дій, але з можливістю виконання завдань із забезпечення та логістики.

Система бронювання та відстрочок, на думку автора, також потребує перегляду. Пріоритет мають отримати критично важливі для держави функції, а не окремі підприємства чи посади. Автоматичні відстрочки, наприклад, за наявності трьох і більше дітей, не повинні бути абсолютним звільненням від служби.

Автор підкреслює необхідність впорядкувати питання придатності до служби, встановити граничний строк служби (36 місяців з урахуванням підвищених коефіцієнтів для бойових завдань) та гарантувати права військовослужбовців під час служби — зокрема, можливість переведення, ротації, відпустки та реабілітації. Окремо акцентується на справедливій відповідальності: різниця між тими, хто ухиляється від служби, і тими, хто втратив здоров’я після тривалих бойових дій, має бути врахована.

«Мобілізація не може бути полюванням на тих, хто не встиг сховатися. Але й війна не може залишатися справою одних і тих самих людей», — наголошує автор матеріалу.

У підсумку, автор закликає до прозорості, справедливості та відповідальності з боку держави, командирів і суспільства, щоб уникнути хаосу та надмірного навантаження на тих, хто вже тривалий час перебуває на фронті.