Біологічні механізми роїння можуть допомогти масштабувати кількість дронів на полі бою без необхідності залучати пропорційно більше операторів. Про це повідомила мілтек-компанія DK NEJET.
DK NEJET організувала воркшоп, присвячений swarm-технологіям, на який зібралися 55 фахівців із різних напрямків miltech-індустрії України. Серед основних спікерів був др. Ян Бʼєркнес — норвезький науковець, який спеціалізується на роботехніці та роїнні автономних систем.
Бʼєркнес представив результати досліджень, у яких група роботів e-puck у Bristol Robotics Lab колективно знаходила джерело світла, хоча жоден із роботів окремо не мав цієї інформації. За його словами, «група може “знати” те, чого не знає жоден з її учасників окремо». В експерименті було встановлено, що мінімальна кількість агентів для виникнення такої колективної «свідомості» — троє: двоє роботів не знаходили ціль, а троє — знаходили щоразу.
«Група може “знати” те, чого не знає жоден з її учасників окремо», — наголосив др. Ян Бʼєркнес.
Учасники обговорили різницю між завданням цілі (яке наразі визначає оператор) і пошуком цілі (що вже може виконувати рій). Паралельно тривають наукові дискусії, чи здатен окремий дрон діяти автономно, без рою.
Головний виклик, який окреслив спікер, — як забезпечити ефективне, безпечне та надійне керування більшою кількістю дронів меншою кількістю операторів. DK NEJET працює над розробкою архітектур автономної безпеки БПЛА, зосереджуючись на таких напрямках:
- масштабування кількості дронів без збільшення кількості операторів;
- стійкість рою до втрати окремих дронів;
- здатність дронів приймати узгоджені рішення навіть за умов загрози РЕБ та перебоїв із GPS і зв’язком.