Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив на Празькому оборонному саміті 17 вересня, що Росія виявилася менш потужною, ніж це припускали раніше. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами Йонсона, з грудня 2023 року Росія змогла захопити лише близько 1,5% української території, водночас щодня втрачаючи приблизно тисячу військових. Він наголосив, що ці дані свідчать про обмеженість російських можливостей у війні проти України.

«Росія, можливо, не настільки сильна, як припускали деякі люди. Зрештою, починаючи з грудня 2023 року, Росія змогла захопити лише близько 1,5% української території, втрачаючи приблизно тисячу військовослужбовців щодня», — сказав міністр оборони Швеції.

Водночас Йонсон відзначив, що Росія продовжує вдосконалювати свої можливості для завдання ударів на великі відстані, розвиває радіоелектронну боротьбу, активно використовує безпілотні системи та дрони. Окрім того, Росія інвестує у відновлення своїх збройних сил і військову інфраструктуру, зокрема в Калінінградському військовому окрузі та Калінінградській області. Міністр звернув увагу на те, що Москва готова йти на значні політичні й військові ризики, демонструючи безрозсудну поведінку у гібридних операціях.

Йонсон також згадав, що однією з цілей Росії було не допустити вступу Швеції та Фінляндії до НАТО, але ці країни приєдналися до Альянсу, що стало «непередбаченим наслідком для російського стратегічного мислення» і створює для Москви нові стратегічні дилеми.

Швеція, за словами міністра, прагне бути не лише членом, а й постачальником безпеки для НАТО. Країна вже направила важкий механізований батальйон до Латвії, є рамковою державою для діяльності НАТО FLF у Фінляндії, активно використовує винищувачі Gripen для патрулювання польського повітряного простору, а її військово-морські сили інтегровані в операції на Балтійському морі.

На національному рівні Швеція потроїла оборонний бюджет із 2020 року — зараз він становить 3,2% ВВП, а до 2030 року планується збільшення до 3,5%. Йонсон підкреслив, що країна здійснила найбільшу зміну у сфері безпеки та оборони за понад 200 років, відмовившись від позаблоковості й приєднавшись до НАТО.