Василь Шевченко, який виконував обов’язки міністра транспорту та зв’язку України у 2009–2010 роках, пояснив в ефірі телеканалу «Еспресо», як можна захистити залізничну інфраструктуру від атак сучасних безпілотників. За його словами, ефективність захисту залежить насамперед від того, які саме канали зв’язку та системи наведення використовує дрон.

Шевченко наголосив, що рішення щодо захисту залізниці мають враховувати тип каналів комунікації: якщо це радіо або мобільний зв’язок, їх можна глушити засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ), але сучасні дрони часто використовують комбіновані системи. Російські безпілотники можуть переходити з GPS-наведення на машинний зір, і тоді РЕБ вже не допомагає. «РЕБ працює тільки в одному напрямку», — підкреслив експерт.

«Всі інструменти будуть працювати тільки комбіновано. РЕБ працює тільки в одному напрямку», — зазначив Василь Шевченко.

Для протидії машинному зору, за словами Шевченка, можна застосовувати як складні, так і прості методи — наприклад, задимлення, яке ускладнює розпізнавання цілі, або спеціальне маскування, що спотворює вигляд потяга для дрона. Також можливе використання лазерів чи спалахів для засліплення камер, теплових пасток проти теплових сенсорів, а ще — створення хибних цілей, наприклад, фальшивого локомотива, який відволікатиме атаку.

Шевченко підкреслив, що конкретний спосіб захисту залежить від типу сенсорів, встановлених на дроні, і що російські системи постійно вдосконалюються, комбінуючи різні технології наведення. Він також зауважив, що самі локомотиви фактично не здатні протистояти ударам безпілотників: у разі ураження дизельного локомотива виникає пожежа, а електричного — може статися коротке замикання й ураження контактної мережі, що створює додаткову небезпеку для людей.

Експерт звернув увагу, що удари по залізниці є критично небезпечними для стійкості країни, оскільки залізнична інфраструктура — ключова для логістики. Особливо складною ситуація є на одноколійних ділянках, як на Сумщині: після пошкодження ремонтний поїзд також стає потенційною ціллю, а відновлення вимагає часу та ресурсів.

Шевченко підсумував, що універсального способу захисту від нових типів дронів не існує, і система має постійно адаптуватися до змін у технологіях противника. Захист має бути багаторівневим — від глушіння навігації до маскування цілей і швидкого відновлення пошкодженої інфраструктури.