Напередодні виборів до Державної думи, які відбудуться в Росії з 18 по 20 вересня, російська влада та державні медіа активізували звинувачення на адресу Заходу у спробах втрутитися в виборчий процес. Як повідомляє Kyiv Independent, ці заяви не підкріплені доказами та вже були спростовані Європейським Союзом.

У серпні російська зовнішня розвідка заявила, що ЄС нібито готує «провокації» на виборчих дільницях у Росії та за кордоном, а також, разом з Україною, планує кібератаки на виборчу інфраструктуру. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 8 вересня заявив, що ЄС навчає «таємних» спостерігачів для моніторингу виборів до Держдуми. Голова думської комісії з розслідування іноземного втручання Василь Піскарьов звинуватив «екстремістські» групи у намірах проводити фейкові екзит-поли в російських посольствах, а європейські неурядові організації — у вербуванні російськомовних громадян для поширення дезінформації під виглядом експертів.

Жодних доказів цих звинувачень російська сторона не надала, однак вони широко тиражуються державними та наближеними до влади медіа. ЄС у коментарі Kyiv Independent відкинув ці обвинувачення. Дослідниця дезінформації з німецького Центру моніторингу, аналізу та стратегії (CeMAS) Юлія Смірнова зазначила, що такі заяви мають три основні цілі: дискредитувати критику з боку опозиції в еміграції, створити образ Росії як країни, що перебуває в облозі, та відвернути увагу від власного втручання у вибори за кордоном.

Контекст та передумови

Правозахисні організації, зокрема Freedom House, вважають російські вибори ані вільними, ані чесними через підкуп виборців, тиск та репресії проти опозиції. Партія «Єдина Росія» фактично гарантовано зберігає владу, а допуск до виборів мають лише лояльні до Кремля політичні сили, які створюють видимість конкуренції. Опозиційні політики, які не вписуються в «систему», зазнають переслідувань, арештів, змушені залишати країну або стають жертвами насильства. Незалежний моніторинг виборів практично знищено: організація «Голос» була визнана «іноземним агентом» ще у 2013 році та згодом ліквідована, а міжнародні спостерігачі, зокрема від ОБСЄ, не допускаються.

Росія також планує провести вибори на окупованих українських територіях, які вона називає «новими регіонами», що є порушенням міжнародного права. Очікуючи критику легітимності цих виборів, Кремль наперед оголошує її «іноземним втручанням».

«Ці звинувачення спрямовані насамперед на дискредитацію будь-якої критики російського режиму з боку медіа чи політиків в еміграції як іноземного втручання», — наголосила Юлія Смірнова (CeMAS).

Відволікання уваги та «whataboutism»

Ще однією метою таких заяв, за словами Смірнової, є спроба Кремля відвернути увагу від власних втручань у вибори за кордоном. Так, коли Лавров звинуватив ЄС у підготовці «таємних спостерігачів», він одночасно заявив про нібито втручання ЄС у президентські вибори в Румунії. У грудні 2024 року Конституційний суд Румунії скасував результати президентських виборів через виявлену російську кампанію підтримки крайньо-правого кандидата Келіна Георгіеску. Німецька влада також повідомляла про російську дезінформаційну кампанію перед виборами в Саксонії-Ангальт, а Франція розслідує можливе втручання Росії напередодні своїх президентських виборів 2027 року.

Смірнова підкреслює: «Звинувачуючи ЄС у тому, що зараз робить сама Росія в європейських країнах, російські спецслужби використовують тактику 'whataboutism' і розмивають поняття втручання у вибори».