1 вересня 2026 року російський президент Володимир Путін під час пресконференції у Бішкеку заявив, що Святогірськ нібито перебуває під контролем російських військ. Його слова одразу спростували навіть представники російської сторони, а український бригадний генерал Андрій Білецький записав відеозвернення з центру Святогірська на тлі Свято-Успенської лаври, чим виставив Путіна на посміховисько.

Святогірськ, невелике місто на Донеччині, опинилося у центрі світової уваги завдяки цій дезінформації. Як повідомляє 24 канал, історія міста тісно пов’язана з однойменним монастирем, який існував тут ще з IX століття. За іншою версією, його заснували ченці після руйнування Києва Батиєм у 1240 році. Місцевість неодноразово зазнавала нападів кочовиків, але щоразу відроджувалася. У 1571 році тут з’явилася московитська сторожа, а згодом – козацькі хутори та слободи.

У козацькі часи Святогірський монастир був не лише духовним, а й оборонним центром, який неодноразово витримував атаки кримських татар. Після ліквідації монастиря Катериною II у 1787 році і передачі земель Потьомкіну, обитель відновили лише у XIX столітті. У радянські часи монастир закрили, а на одній з гір встановили величезний пам’ятник більшовику Артему, який став символом радянської епохи у місті.

Відновлення монастиря почалося у 1992 році, і вже у 2004 році Святогірська лавра отримала статус третьої української лаври. Місто стало важливим туристичним центром Донеччини, хоча залишалося під впливом Московського патріархату, а його духовенство неодноразово підтримувало проросійські сили. Під час повномасштабної війни у 2022 році місто перебувало під частковою окупацією, а мер Володимир Бандура перейшов на бік ворога. Однак вже у вересні 2022 року Святогірськ був звільнений українськими військами, а зрадник отримав 15 років ув’язнення заочно.

"Святогірськ був і залишається українським містом, попри всі спроби ворога переписати історію", — наголосив Андрій Білецький у своєму відеозверненні.

Після звільнення Святогірськ став символом стійкості та відновлення. Російські війська не змогли знову захопити місто, а українські захисники створили навколо нього потужну лінію оборони. Попри обстріли, місто і його святині залишаються під українським прапором.