Російська влада розглядає можливість розвитку мережі міні-НПЗ для компенсації втрат великих нафтопереробних заводів, однак цей підхід стикається з серйозними технологічними та фінансовими обмеженнями. Як повідомляє LB.ua, навіть потужності найбільших російських НПЗ, таких як Омський (21 млн тонн нафти на рік) чи Волгоградський (15 млн тонн), не можна швидко замінити десятками малих підприємств.

Стандартна потужність міні-НПЗ рідко перевищує 0,5–1 млн тонн на рік, тому для компенсації простою одного великого заводу потрібно запускати десятки малих. Будівництво навіть невеликого сучасного НПЗ вимагає значних інвестицій — десятків або сотень мільйонів доларів, що ускладнює масштабування в умовах санкцій та дефіциту бюджету. Крім того, малі заводи без дорогого обладнання для вторинної переробки здатні виробляти лише мазут і низькоякісний бензин, що підвищує ризики для транспорту та сільгосптехніки через неякісне пальне.

Великі вертикально-інтегровані нафтові компанії можуть субсидувати збиткові ланки, контролюючи весь ланцюг від видобутку до продажу. Міні-НПЗ змушені купувати сировину за ринковими цінами й окремо витрачати кошти на логістику, що робить їхню діяльність малорентабельною навіть при незначному зростанні цін на нафту.

Фінансовий тиск на регіони та часові обмеження

Головна проблема ініціативи — строки реалізації. Дефіцит пального вимагає негайних рішень, тоді як цикл запуску навіть міні-НПЗ становить щонайменше 2–4 роки. Умови зростаючого дефіциту федерального бюджету змушують Кремль перекладати фінансове навантаження на регіональні бюджети або місцевий бізнес, обіцяючи податкові пільги в майбутньому. При цьому основні доходи від продажу нафти акумулюються у центрі, а витрати та ризики лягають на регіони, що призводить до зростання їхнього боргового навантаження.

Віддалені регіони, такі як Саха, Бурятія, Комі та Тива, першими відчувають наслідки подорожчання та зниження якості пального, оскільки транспортна складова суттєво впливає на кінцеву вартість товарів. За даними LB.ua, мережа міні-НПЗ не стане швидким вирішенням проблеми дефіциту пального, а додаткове навантаження на регіони лише поглибить економічний дисбаланс між центром і ресурсними територіями.

"У довгостроковій перспективі саме ця економічна несправедливість у розподілі ресурсів і ризиків може стати одним із ключових чинників посилення соціальної напруги в РФ."

Як підкреслює LB.ua, спроби Кремля вирішити проблему дефіциту пального напівзаходами можуть лише посилити соціально-економічну нестабільність у країні.