Президент США Дональд Трамп цього тижня зробив низку різких заяв, що, як пише The Washington Post, свідчать про його зростаюче розчарування у війні проти Ірану, яку він сам ініціював разом з Ізраїлем. Майже через пів року після початку атак і менш ніж за три місяці до проміжних виборів у США, Трамп стикається з конфліктом, який не може завершити на власних умовах.
На початку тижня Трамп пригрозив бомбардувати Оман — союзника США, який виступає посередником у спробах зупинити війну. Згодом він опублікував карту, де Ормузька протока була позначена як територія США, а також анонсував посилення економічного тиску на Іран і пригрозив "жахливими наслідками" для будь-якої країни, що підтримує Тегеран.
Не маючи змоги змусити іранське керівництво капітулювати, Трамп дедалі частіше спрямовує невдоволення на союзників. За словами Ендрю Лебера з Фонду Карнегі за міжнародний мир, президент США "опинився в ситуації, з якої не може вибратися", і цього разу йому ніхто не допоможе. Лебер підкреслив: "Це проблема, яку не можна вирішити ані військовою силою, ані погрозами. Тож коли Трамп не може змусити Іран змінити курс, він накидається на інших".
Адміністрація Трампа стверджує, що Іран "повністю розорений" і США мають ще багато важелів впливу. Однак останніми тижнями війна зайшла у глухий кут: як американські атаки на Іран, так і удари Тегерана по союзниках США у Перській затоці значно сповільнилися. На тлі скорочення запасів американської зброї Трамп зосередився на економічних санкціях, які, на думку експертів, завдадуть шкоди іранському населенню, але навряд чи змусять керівництво Ірану піти на поступки.
Колишній дипломат Алан Ейр вважає, що заяви Трампа цього тижня є проявом розчарування тим, що йому не вдається навіть розблокувати рух в Ормузькій протоці. Аналітики зазначають, що увага Трампа до Оману, який виступає посередником у переговорах з Іраном, свідчить про його відірваність від реальної ситуації. За словами Ейра, Трамп незадоволений Оманом, оскільки той веде переговори з Тегераном щодо контролю над протокою, хоча сам президент США раніше погоджувався на таку роль Оману.
"Він незадоволений Оманом з тієї ж причини, з якої незадоволений Південною Кореєю. Жодна з цих країн не вирішила його проблему", — заявив Алан Ейр.
Погрози Трампа новими санкціями підвищили ставки: він попередив про "економічну війну та ізоляцію безпрецедентного масштабу" для Ірану і для будь-якої країни, яка надасть йому підтримку. ОАЕ вже оголосили про розрив торговельних зв'язків з Іраном. Експерти, зокрема Едвард Фішман із Центру геоекономіки імені Моріса Р. Грінберга, зазначають, що США можуть посилити санкції проти партнерів Ірану, таких як Китай, ОАЕ та Туреччина, а також проти банків і нафтопереробних заводів, що співпрацюють з Тегераном.
Реакція союзників і перспективи
Зростаюче розчарування Трампа ускладнює становище союзників у Перській затоці, які намагаються уникнути війни і водночас шукають можливості для угод з Іраном. Деніел Бенаїм, колишній заступник помічника держсекретаря США з питань Аравійського півострова, вважає, що такі країни, як Саудівська Аравія, Катар і ОАЕ, намагатимуться зберігати баланс між співпрацею зі США і пошуком альтернативних домовленостей з Іраном. За його словами, країни регіону оцінюють можливість укладання угоди з Оманом щодо спільного управління Ормузькою протокою та стягнення плати з суден за прохід.
Аналітики також звертають увагу, що Китай, головний покупець іранської нафти, стане серйозним випробуванням для стратегії економічної ізоляції Ірану. Водночас існують сумніви, чи зможуть США повністю розірвати торговельні зв'язки Ірану з сусідніми країнами, які мають з ним давні економічні й історичні відносини.