У Польщі зростає кількість випадків агресії щодо українців, і ця тенденція, за словами голови аналітично-адвокаційної організації "Центр спільних дій" Олега Рибачука, має політичне підґрунтя. Про це він заявив в ефірі 24 Каналу, наголосивши, що такі інциденти стають можливими через активний вплив соціальних мереж.
За оцінками експертів, у Польщі нині проживає понад мільйон, а можливо й два мільйони українців. Хоча випадки нападів на українців залишаються поодинокими, вони викликають значний суспільний резонанс. Особливо обурення викликають дії окремих поляків, які вдаються до нападів на українські заклади, проявляють агресію та зневагу до української мови.
Рибачук вважає, що ситуація може змінитися, коли у Польщі ефективно запрацює система відповідальності: "У мережах видно учасників, знайти їх фактично нескладно. Не обов’язково Туску звертатися до сім’ї, щоб вона приходила з покаянням — поліцейські можуть знайти її самі, якщо буде бажання". За його словами, у Польщі вже створено спеціальну групу зі 100 прокурорів для розслідування подібних справ, а в країні відбулися масові акції проти насильства, де поляки виступали на підтримку українців.
"Це праві й ультраправі, політична сила Навроцького, яка намагається розхитати політичну силу, яку представляє прем’єр Туск. Тут багато політики, і, на жаль для України, ця кампанія завершиться лише восени наступного року. Ще понад рік це триватиме в різних формах", — заявив Олег Рибачук.
Рибачук підкреслив, що кампанія проти українців у Польщі вже стала частиною політичної боротьби. Її підтримує президент Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький, а президент Анджей Дуда неодноразово закликав його засудити подібні прояви, однак не отримав відповіді. На тлі цієї ситуації рейтинг Навроцького зріс майже на 10%, що, за словами експерта, свідчить про використання "української карти" у передвиборчій боротьбі. Українській стороні варто готуватися до того, що ця тенденція триватиме щонайменше до осені наступного року.
Водночас, за словами Рибачука, Польща прагне брати активну участь у відбудові України та розглядає можливість спільного виробництва зброї. Однак ці прагнення контрастують із політикою розпалювання антиукраїнських настроїв, яку вже розкритикував Європейський Союз, закликавши Варшаву припинити кампанію ненависті на національному ґрунті.