Російський бізнес змушений самостійно інвестувати у захист від безпілотників, оскільки влада не забезпечує централізованої протидії атакам на промислові та логістичні об'єкти. За даними Служби зовнішньої розвідки України, у першому півріччі 2026 року комерційний сектор РФ збільшив закупівлі засобів протидії дронам у 6,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 5,32 млн доларів (441,3 млн рублів).
Підприємства витрачають кошти на різноманітне обладнання: найбільший попит мають стаціонарні та портативні детектори, пеленгатори дронів, системи сповіщення, а також пристрої для глушіння каналів керування, передачі даних і супутникової навігації. Крім того, над будівлями монтують металеві каркаси, захисні сітки та навіси, хоча їх використання обмежене будівельними та протипожежними нормами. Великі компанії формують власні мобільні групи перехоплення, оснащені засобами виявлення та радіоелектронної боротьби. Вартість створення однієї такої групи становить від 600 до 850 тисяч доларів (50–70 млн рублів).
Найбільше обладнання закуповують підприємства паливно-енергетичного комплексу, промислові заводи, оператори складської логістики, маркетплейси та судноплавні компанії.
Відсутність єдиних стандартів, сумісності обладнання та координації між підприємствами призводить до хаосу: техніка різних виробників створює взаємні радіоперешкоди, дає хибні спрацювання або виявляється неефективною проти реальних загроз. Це лише підкреслює, що держава не забезпечує системного захисту.
Раніше в Держдумі РФ заявили, що бізнес має самостійно відновлювати знищені дронами склади. Власники логістичних комплексів, чиї збитки разом із втраченими товарами досягли майже 1 трильйона рублів, не отримають прямих компенсацій із державного бюджету.