Борги за комунальні послуги в Україні можуть призвести не лише до фінансових санкцій, а й до судових процесів та арешту майна. Як пояснив адвокат Олександр Дубовий у коментарі для Focus.ua, постачальники отримали право нараховувати пеню, штрафи, а також звертатися до суду для стягнення боргу.
Заборона на застосування штрафів і припинення надання комунальних послуг боржникам була скасована ще у 2024 році. Нині мораторій, передбачений постановою Кабінету Міністрів №206 від 5 березня 2022 року, діє лише для споживачів на тимчасово окупованих територіях, у зонах бойових дій або щодо пошкодженого через війну майна. В інших випадках постачальники можуть застосовувати санкції до боржників, включно з нарахуванням пені та штрафів, якщо це передбачено договором.
За словами Олександра Дубового, згідно із законом України «Про житлово-комунальні послуги», загальний розмір пені не може перевищувати 100% суми боргу. Постачальник має право припинити надання послуги у разі несплати, що означає ризик залишитися без світла, води чи газу.
Якщо борг не погашається, постачальник може звернутися до суду для стягнення не лише основної суми, а й пені, штрафів, інфляційних нарахувань та річних процентів. Додатково боржник несе витрати на суд та виконавче провадження. У разі відкриття виконавчого провадження можливий арешт коштів на банківських рахунках і їх списання до повного погашення боргу.
"На боржника додатково будуть стягнуті ще й витрати на виконавче провадження", — зазначив Олександр Дубовий.
Найсуворішим заходом може стати звернення стягнення на нерухомість боржника. Втім, як підкреслює адвокат, такі випадки трапляються рідко, оскільки розмір боргу має бути співмірним із вартістю житла. Якщо сума заборгованості незначна порівняно з ціною квартири чи будинку, примусове стягнення на житло зазвичай не застосовується.
Експерт із ЖКГ Олег Попенко, посилаючись на офіційні дані, відзначає, що кількість боржників за комунальні послуги в Україні продовжує зростати.