Міністерство культури України подало бюджетний запит на фінансування книжкового напряму державної ініціативи «Тисячовесна» у 2027 році, однак остаточне рішення щодо виділення коштів ще не ухвалено. Про це повідомила заступниця міністра культури Богдана Лаюк у коментарі для Chytomo.
За словами Лаюк, наразі розробка конкретних лотів, умов участі та механізмів підтримки лише розпочинається — ці питання вирішуватимуть спільно з представниками книжкової сфери після отримання підтвердження фінансування. Попередньо до програми можуть увійти такі напрями: бібліотечні закупівлі, підтримка дитячої книжки й читання дітей, цифрові книжки та аудіоконтент, промоція і дистрибуція, перекладна наукова література, доступ до української книжки за кордоном, а також дороговартісні видавничі проєкти.
Першу публічну дискусію щодо можливого книжкового напряму «Тисячовесни» провели 13 серпня в Івано-Франківську за участі представників Міністерства культури, Верховної Ради, видавців, бібліотекарів та культурних менеджерів. Лаюк наголосила, що до формування програми планують залучити Український інститут книги, видавців, бібліотеки, державні інституції, письменників, перекладачів і критиків. Окрему стратегічну сесію з книжковою сферою проведуть після підтвердження фінансування.
«Кожна гривня, яка буде відведена книжкам та літературі в “Тисячовесні”, повинна відпрацювати. Тобто ми маємо зібратися разом зі сферою, зі стейкхолдерами і якомога якісніше визначити, якими мають бути навколокнижкові лоти — доречні саме зараз, потрібні ринку саме зараз, — які закриватимуть виклики не лише однієї ланки цієї дуже вразливої книжкової екосистеми, а працюватимуть на підсилення цілої екосистеми», — підкреслила Богдана Лаюк.
Серед ключових принципів майбутньої програми — довготривалий ефект: проєкти, які отримають підтримку, мають приносити результат і після завершення фінансування. Це, на думку Лаюк, допоможе обґрунтувати потребу у бюджетах на подібні програми в наступні роки.
У Міністерстві культури також зазначають, що книжкова галузь вже зараз потребує термінових механізмів підтримки через російські атаки, які призводять до втрати потужностей, складів і накладів. За словами Лаюк, уряд працює над додатковими інструментами допомоги галузі ще до запуску книжкової «Тисячовесни».
Основні напрями та пропозиції
Під час дискусії учасники наголошували на важливості реформування бібліотечної системи: закупівля книжок має супроводжуватися оновленням бібліотек, покращенням умов для бібліотекарів та створенням сучасних просторів для читачів. Євгенія Кравчук, заступниця голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, підкреслила, що бібліотеки мають стати серцем громади, а не просто книгозбірнями.
Окрему увагу приділили підтримці дитячої літератури. За словами Мар’яни Савки, співзасновниці «Видавництва Старого Лева», ситуація з дитячою книгою на ринку є найскладнішою: універсальні видавництва скоротили дитячі лінійки, а автори часто отримують відмови. Савка запропонувала запровадити конкурси з чіткими критеріями підтримки та розвивати промоцію читання серед дітей, зокрема шляхом організації зустрічей з письменниками та ілюстраторами.
Серед інших пропозицій — забезпечення доступу до українських книжок у шкільних бібліотеках (що потребує співпраці між Міністерствами культури та освіти), підтримка перекладної наукової літератури для університетів, а також розвиток цифрового книжкового контенту.
Загалом, майбутній книжковий напрям «Тисячовесни» має стати синтетичною програмою, яка працюватиме на зміцнення всієї книжкової екосистеми, а не лише окремих її сегментів.