Українські чоловіки призовного віку, які перебувають у розшуку територіальними центрами комплектування (ТЦК) і планують повернутися з-за кордону, можуть уникнути затримання на кордоні, якщо заздалегідь врегулюють свій юридичний статус. Про це розповів кандидат юридичних наук Євген Филипець.

За словами адвоката, найбільша перешкода для повернення — це активний статус розшуку та неможливість оформити відстрочку дистанційно. Частину питань можна вирішити онлайн: наприклад, якщо підставою для відстрочки є народження третьої дитини, заяву можна подати через застосунок «Резерв+». Однак у складніших випадках, таких як оформлення догляду за хворими родичами чи загибель близького на війні, закон вимагає особистої присутності в Україні.

Якщо чоловік із статусом розшуку спробує в’їхати в Україну, його можуть затримати ще на прикордонному контролі. Щоб цього уникнути, Филипець радить вирішити питання ще до повернення. Для цього можна:

  • Оскаржити порушення правил військового обліку, якщо є підстави;
  • Скористатися статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення: якщо від моменту порушення минуло понад три місяці, справу мають закрити;
  • Визнати провину, сплатити штраф і автоматично зняти розшук.

Юрист підкреслює, що ігнорування повісток саме по собі не є кримінальним злочином. Кримінальна відповідальність за статтею 336 Кримінального кодексу України настає лише для тих, хто вже пройшов військово-лікарську комісію, отримав мобілізаційне розпорядження і після цього ухилився від призову. В інших випадках йдеться про адміністративне правопорушення.

«Якщо ви легально виїхали за кордон, не проходячи ВЛК, не маючи бойової повістки, це не може підпадати під 336-ту статтю Кримінального кодексу України», — зазначив Євген Филипець.

У разі повторного внесення до розшуку після сплати штрафу, за даними порталу Юристи.UA, такі дії ТЦК є неправомірними. Адміністративний розшук має бути скасований після виконання вимог закону або завершення строку притягнення до відповідальності. Однак на практиці трапляються випадки, коли після закриття справи та сплати штрафу у застосунку «Резерв+» знову з’являється статус розшуку — це може бути як помилка ТЦК, так і технічний збій.