Луганський державний медичний університет — один із небагатьох українських вишів, що пережив дві релокації: у 2014 році з Луганська до Рубіжного, а у 2022-му — до Рівного. Нині студенти навчаються на базах у Рівному, а сам університет став опорою для викладачів і майбутніх лікарів, які втратили дім. Про це розповів ректор ЛДМУ Сергій Смирнов.
Після втрати аудиторій, лабораторій та клінічних баз університет не зупинив освітній процес. За словами Сергія Смирнова, у 2014 році колектив створював нову базу з нуля у Рубіжному, а у 2022-му знову був змушений все починати спочатку вже у Рівному. «Ми вже точно знали одне: університет може втратити стіни, але він існує доти, доки є люди, готові його зберігати. Ми не мали права сказати студентам чи викладачам: “почекайте, поки з’являться кращі умови”», — наголосив ректор.
У Рівному університет відмовився від очікування «ідеальних умов» і почав відновлювати повноцінний навчальний процес: шукали приміщення, обладнання, домовлялися про клінічні бази у місцевих лікарнях. Завдяки грантам, міжнародним партнерам і підтримці місцевої влади вдалося створити сучасну університетську інфраструктуру, відновити очне навчання, розвивати симуляційне навчання та науку. Смирнов підкреслює, що слово «Луганський» у назві — принципова позиція: «Це нагадування про наш дім, наші корені й історію. Поки працює ЛДМУ, Україна і де-факто, і де-юре демонструє: ми не відмовляємося від Луганська».
«Свою першу помилку майбутній лікар має зробити на симуляторі, а не біля ліжка пацієнта. Тут можна помилятися, пробувати знову, набивати руку — поки невпевненість не перетвориться на навичку», — зазначає Сергій Смирнов.
Викладацький склад поповнюється як фахівцями, що пройшли шлях із Луганська, так і лікарями з Рівненщини та випускниками університету. Для абітурієнтів діє проєкт «Тиждень студента ЛДМУ», коли школярі можуть спробувати себе у лабораторіях та симуляційних центрах. Смирнов вважає, що найкраща профорієнтація — це дати людині відчути медицину на дотик, а не рекламувати лозунгами.
Підтримка молоді з окупованих територій
Важливий напрям роботи — допомога молоді з тимчасово окупованих територій. Через державний механізм «Квота-2» та освітній центр «Донбас-Україна» абітурієнти з ВОТ можуть вступати за спрощеною процедурою. Смирнов згадує, як зустрічав майбутніх студентів на вокзалі після складного шляху з окупованих територій, допомагав їм поселитися та адаптуватися. «Особливо відчутно, коли через кілька років ти бачиш цих людей уже дипломованими лікарями, які працюють в Україні», — каже ректор.
Університет зберігає зв’язок із Луганською областю навіть через покоління: тут навчаються діти випускників початку 2000-х. Для багатьох сімей ЛДМУ — це не просто місце здобуття освіти, а частинка дому, яку вдалося зберегти, навіть якщо повернутися додому поки неможливо.
Смирнов наголошує: для молоді з окупованих територій важливі не лише заклики вступати, а й гарантії безпеки, житла, фінансової, соціальної та психологічної підтримки. «Переступивши поріг університету, людина має відчути: тут для мене є місце, тут я потрібна, тут можу будувати своє майбутнє».
Побут і психологічна підтримка
Студенти ЛДМУ у Рівному мають власний гуртожиток із доступною вартістю, зонами відпочинку, швидкісним інтернетом і спортмайданчиком. Під час перебоїв з електроенергією гуртожиток залишається автономним завдяки генераторам. Однак, за словами ректора, відновити лабораторії чи купити манекени легше, ніж повернути відчуття безпеки людині, яка втратила дім. Більшість викладачів і багато студентів мають статус ВПО, переживають тривогу за рідних і психологічну втому. Для підтримки колективу в університеті створено відповідні програми допомоги.