Операція НАБУ та САП під кодовою назвою "Форрест Гамп" стала публічним ударом по кадрових і фінансових опорах Офісу президента, спричинивши масштабну інформаційну кризу для чинної влади. Як повідомляє focus.ua, внаслідок спецоперації під прицілом опинилися заступниця керівника ОП Ірина Мудра, фінансові операції через "Сенс Банк", а також низка забудовників і народних депутатів, зокрема Микитась і Столар. Головний акцент операції — не лише процесуальні дії, а й стратегічний інформаційний удар.
У медіа потрапив внутрішній документ Офісу президента — план антикризової комунікації під назвою "Механізми реалізації інтегрованої стратегії". У ньому детально розписано, як формувати публічний порядок денний, використовуючи провідні медіа та громадські організації для легітимізації потрібних меседжів. Зокрема, у плані згадуються Центр протидії корупції, Transparency International Ukraine, Bihus.Info, "Наші гроші", а також медіа "Українська правда", NV, Liga.net та LB.ua. Більшість із них, за даними focus.ua, пов’язані з інвестиційною групою Dragon Capital та західними фондами.
Документ також містить інструкції щодо створення policy briefs, аналітичних матеріалів і колонок для міжнародної аудиторії (Politico, FT, The Economist, LinkedIn), що свідчить про системну роботу з формування позитивного іміджу для західних партнерів. Окремо вказано на роль Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради під керівництвом Сергія Власенка, яка, згідно з документом, мала імітувати аудит для виведення президента з-під критики.
"Стара система захищає себе, імітує зміни, карає ініціативу, управління в кризі, потрібен новий суспільний договір і повернення демократичного процесу", — заявив Михайло Федоров у зверненні, яке синхронізувалося з діями НАБУ та САП.
Злиття цього плану, як зазначає focus.ua, ставить незалежні медіа та аналітичні центри перед вибором: або спростовувати підозри у співпраці з владою, або посилювати критику на адресу Офісу президента. Водночас, на думку автора, операція "Форрест Гамп" є контрольованим демонтажем старої політичної моделі, мета якого — створити в суспільстві відчуття безвиході та розчарування в існуючій системі, щоб підготувати ґрунт для появи нової політичної сили.
Автор матеріалу наголошує, що висловлює власну думку, яка може не збігатися з позицією редакції.

