У околицях Рольда на півночі Данії виявлено шість золотих браслетів віком понад 1000 років — одну з найбільших знахідок золота епохи вікінгів у країні. Про це повідомляє Daily Galaxy.
Скарб Рольда дає унікальну можливість дослідити багатство й статус найвпливовіших представників вікінгського суспільства. Перші два золоті кільця помітив місцевий житель поруч із лісовою стежкою неподалік від Рольда в Хіммерланді. Предмети передали до археологічного відділу Музеїв Північної Ютландії, де експерти швидко зрозуміли значущість знахідки.
Після цього археологи обшукали околиці за допомогою металошукачів і знайшли ще чотири браслети. Усі шість предметів виготовлені з чистого золота, загальна вага становить 762,5 грама. Музеї Північної Ютландії назвали це третьою за величиною знахідкою золота вікінгської епохи в Данії.
Знахідка датується пізньою епохою вікінгів, приблизно між 900 і 1000 роками нашої ери — періодом, коли датські правителі поступово об’єднували країну під централізованою владою. Цей час співпадає з правлінням короля Харальда Синьозубого, який об’єднав більшість Данії і залишив пам’ять про себе на Єллінгському камені близько 965 року.
Археолог Торбен Сарау, менеджер з питань культурної спадщини в музеях Північної Ютландії, зазначив: "Золото в епоху вікінгів було зосереджене серед абсолютної еліти суспільства, і саме тому знахідки такого типу надзвичайно рідкісні". Зазвичай подібні браслети виготовляли зі срібла, а золото належало лише найбагатшим.
Шість браслетів відрізняються технікою виготовлення: три з них скручені з двох золотих стрижнів, один прикрашений тонким золотим дротом і має кінці у формі шпильок. Інші зроблені з цільних стрижнів або дроту з щільно обмотаними кінцями, відомими як "вузли, що біжать". Один браслет виділяється сплющеними кінцями з зигзагоподібними та трикутними візерунками.
Стан браслетів унікальний: на відміну від багатьох срібних знахідок вікінгів, які часто розрізали для використання як платіжний метал, ці браслети залишилися цілими. Це свідчить, що золото не було призначене для обміну чи повсякденних угод, а, ймовірно, навмисно поховане.
Причина захоронення браслетів залишається невідомою. Археологи припускають, що їх могли сховати для збереження цінностей у неспокійні часи або в рамках ритуальних практик. Сарау пояснив: "Коли такі кільця складалися разом, це часто тлумачилося як навмисне захоронення — або для збереження цінностей у неспокійні часи, або в рамках ритуалів, точне значення яких сьогодні важко визначити".
Точне місце знахідки не розголошується, оскільки воно розташоване на приватній території, а людина, яка виявила скарби, і землевласник залишилися анонімними. Археологічні роботи завершено, а браслети офіційно визнано датськими скарбами (Danefæ), що належать державі. Колекцію передадуть до Національного музею Данії після подальшого аналізу.