Понад 23 млрд гривень збитків, завданих державі через діяльність «Дельта Банку», мають стати предметом розслідування саме Національного антикорупційного бюро України. Про це йдеться в матеріалі європейського видання EUToday.

У статті наголошується, що українські правоохоронці розслідують факти зловживань на суму понад 2,5 млрд доларів, а колишнього власника «Дельта Банку» Миколу Лагуна оголошено в національний та міжнародний розшук. Зараз він переховується у Відні. У 2025 році Рада національної безпеки і оборони України запровадила проти Лагуна санкції через співпрацю з Росією.

Однією з ключових справ є позов Фонду гарантування вкладів щодо збитків, завданих діями Лагуна та кредитного комітету банку. За даними видання, йдеться про ймовірну шахрайську схему, коли банк протягом кількох років видавав фіктивні кредити підставним особам без реального забезпечення. Фонд залучав кошти в уряду, а тепер зобов’язаний їх повернути. Суму збитків оцінюють у 23 млрд гривень. У матеріалі підкреслюється: «Ця справа цілком підпадає під юрисдикцію НАБУ — органу, відповідального за розслідування розкрадання державних коштів в Україні, який останнім часом зарекомендував себе як, мабуть, єдина правоохоронна структура, незалежна від зовнішнього політичного тиску».

Серед підозрюваних у причетності до шахрайства — сам Лагун (проти якого НАБУ вже веде кілька справ), його сестра Антоніна Лагун (переховується у Великій Британії), колишня голова правління банку Олена Попова (ймовірно, має російський паспорт), а також колишні топменеджери Денис Тарасюк і Віталій Масюра. Останні нині займаються агробізнесом і юридичними компаніями, але, за даними матеріалу, продовжують співпрацювати з Лагуном.

У травні 2026 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження щодо легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Предметом розслідування стали саме збитки на 23 млрд гривень, завдані Фонду гарантування вкладів. Слідчі встановили розширений перелік підставних осіб, на яких зареєстровано численні бізнес-структури, що приносять Лагуну стабільні мільйонні доходи, поки він переховується у Відні.

Виведені за кордон кошти, як зазначено в матеріалах справи, інвестувалися в нерухомість — житлову, нежитлову та земельні ділянки. Українські медіа неодноразово повідомляли, що серед цих активів — сотні гектарів землі в курортній зоні Карпат і на околицях Києва.

Обшуки проводилися в осіб, на яких реєструвалися активи Лагуна. Серед них — юридична фірма колишньої юристки банку Ганни Гуцалюк, яка є ключовою ланкою тіньового «бек-офісу», а також Максим Чернов, який керує бізнес-інтересами Лагуна в Україні.

«НАБУ видається єдиним органом, здатним швидко й ефективно розплутати цей клубок політичних та корупційних інтриг», — резюмують автори матеріалу.

У матеріалі EUToday також проводиться паралель із гучною справою «Карфаген», яку розслідує НАБУ, наголошуючи, що підставні особи та номінальні директори не можуть залишатися осторонь кримінальних проваджень проти своїх керівників. Автори підкреслюють, що повернення вкрадених коштів допоможе підтримати фінансову стабільність України під час війни та важливе для європейських партнерів, які нині фінансують український бюджет.