Вищий земельний суд Гамбурга 30 вересня відмовив компаніям Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG у наданні статусу додаткових обвинувачів у кримінальному провадженні щодо підриву газопроводів «Північний потік — 1» і «Північний потік — 2». Про це повідомили захисники Сергія Кузнєцова.

Суд пояснив, що компанії не мають «особливих причин» для участі в процесі у такому статусі. За німецьким законодавством, потерпіла сторона може приєднатися до публічного обвинувачення, якщо злочин спричинив для неї тяжкі наслідки. Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG стверджували, що руйнування газопроводів завдало їм «екзистенційної шкоди», однак суд із цим не погодився. Він зазначив, що вартість будівництва газопроводів становила €7,4 млрд та €9,5 млрд відповідно, а витрати на їхнє відновлення є лише частиною цієї суми, тому компанії не зазнали повної економічної втрати.

Крім того, суд підкреслив, що подальші економічні наслідки для операторів були спричинені не безпосередньо підривом, а політичними рішеннями, ухваленими після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Суд також наголосив, що кримінальний процес не призначений для встановлення обставин, які могли б бути використані для майбутніх репараційних вимог Росії до України чи для пошуку потенційних відповідачів за цивільними позовами.

«Економічні вимоги операторів Nord Stream, зокрема щодо відшкодування збитків, мають розглядатися в цивільному судочинстві», — йдеться у рішенні суду.

Водночас компанії можуть повторно подати клопотання про участь у справі, якщо під час основного судового розгляду сторона захисту висуватиме проти них звинувачення.

Що відомо про підриви «Північних потоків»

26 вересня 2022 року на газопроводах «Північний потік — 1» і «Північний потік — 2», які проходять дном Балтійського моря від Росії до Німеччини, сталися три вибухи, що спричинили масові витоки газу. Недоторканою залишилася лише одна з чотирьох ниток трубопроводів.

26 серпня 2025 року німецькі слідчі видали ордери на арешт шістьох українців, підозрюваних у підриві. Основним підозрюваним є Сергій Кузнєцов, якого вважають командиром групи, що здійснила підрив. Він заперечує звинувачення. У серпні 2025 року Кузнєцова затримали в Італії, а в листопаді екстрадували до Німеччини, де він перебуває під арештом. 1 липня 2026 року йому офіційно висунули обвинувачення, а наприкінці жовтня має розпочатися суд у Гамбурзі.

Ще одного підозрюваного, Володимира Журавльова, 19 серпня затримали в Хорватії та оголосили йому підозру у спільному влаштуванні вибуху, антиконституційній диверсії та знищенні споруд. За даними слідства, він був одним із водолазів, які встановили вибухівку на газопроводах. У 2024 році Журавльова намагалися заарештувати в Польщі, але він встиг повернутися в Україну.