Ігор Семиволос пропонує аналітичний огляд ситуації на Близькому Сході після укладення мирної угоди між Іраном та США. Він зазначає, що стратегія максимального тиску, яку застосовували Вашингтон і Тель-Авів, виявилася хибною. Іранський режим, за його словами, демонструє здатність абсорбувати збитки, консолідуючи систему навколо загрози. Угода виявила також розбіжності у сприйнятті загрози між союзниками: для США важливий менеджмент ризиків, тоді як для Ізраїлю загроза є екзистенційною. Семиволос підкреслює, що військові успіхи Ізраїлю не призвели до зміни влади в Тегерані, адже навіть точкові удари не змогли зламати внутрішню політичну архітектуру режиму.