Евакуаційна група 155-ї окремої механізованої бригади щодня вивозить підбиту бронетехніку з передової на Покровському напрямку, працюючи під постійною загрозою обстрілів і атак FPV-дронів. Про особливості цієї небезпечної роботи військові розповіли кореспонденту АрміяInform.
Найчастіше групі доводиться евакуювати бронетранспортери, гармати та танки. Після ураження дронами чи підривів на мінах техніка ще може бути відновлена, але спершу її потрібно витягти з-під вогню. Для цього військові проводять технічну розвідку, виїжджаючи на HMMWV («Хамві»), а саму евакуацію здійснюють КТ-Л на базі «Урала» або, для важчої техніки, тягачем БТС на базі Т-54. Підбиту машину транспортують до безпечної точки, де її перевантажують на трали для подальшого ремонту.
Як розповів командир евакуаційного відділення з позивним «Патрон», на початку роботи група здійснювала до п’яти виїздів на день: «На початку бувало таке, що спати нереально було. Весь час їздили, весь час витягали. Нас тоді було 11 осіб. Було і по чотири, і по п’ять виїздів за день. Тепер їх значно менше відбувається. Люди вже навчилися, як правильно заїжджати, як правильно виїжджати. Менше підбивають».
Під прицілом дронів і під обстрілами
Складність евакуації залежить не лише від стану техніки, а й від погоди, рельєфу та активності ворожих безпілотників. Одного разу, згадує «Патрон», взимку довелося витягувати САУ CAESAR на слизькій дорозі. Коли КТ-Л не зміг самостійно впоратися, на допомогу прийшов гусеничний тягач, і лише спільними зусиллями вдалося витягнути машину, попри атаку семи FPV-дронів. «Пацани чотири штуки збили тоді. А інші самі полетіли в інший бік. Повключали РЕБи й вони тоді відлетіли», — розповів військовий.
«Коли ми назад виїжджали, на нас летів FPV. Я його збив з дробовика. Нормально повернулися»,
— пригадує «Патрон» про інший випадок, коли під час евакуації французького VAB довелося відбиватися від дрона просто з дробовика. Інколи через активність ворожих БПЛА завдання доводиться переривати, адже ризик для екіпажу надто великий.
Кожен виїзд — ризик
Найнебезпечнішим моментом, за словами військових, є саме процес евакуації: під час розвідки можна швидко оцінити ситуацію й повернутися, а витягування техніки займає більше часу і підвищує ризик потрапити під обстріл чи атаку дрона. Особливо складно працювати після дощу, коли важка техніка буксує у багнюці.
Попри небезпеку, евакуаційна група продовжує свою роботу, адже повернення підбитої техніки дає змогу її відремонтувати і знову використати на фронті, не залишаючи ворогу шансів захопити машини. Між виїздами військових супроводжують місцеві коти та пес на прізвисько Мутний, якого захисники забрали ще з-під Гришиного: «Собаку забрали й всюди із собою катаємо. Чому кличка Мутний? Бо тапочки у всіх краде», — жартують військові.