Російські атаки на Київ останніми днями супроводжуються використанням нових безпілотників із реактивним двигуном, які, як повідомляє The New York Times, є значно швидшими та складнішими для перехоплення, ніж попередні моделі з гвинтовим приводом.

За даними видання, ці дрони випробовують на межі можливості української протиповітряної оборони та можуть означати початок нового небезпечного етапу війни. Росія почала використовувати іранські «Шахеди» з гвинтовим двигуном ще восени 2022 року, згодом налагодила власне виробництво модифікованих версій під назвою «Герань». Однак реактивні дрони стали масово з’являтися лише цього літа: за словами речника Повітряних сил України Юрія Ігната, у липні кількість таких апаратів зросла вп’ятеро порівняно з червнем.

Радник президента з питань військових технологій Сергій Бескрестнов повідомив, що у липні Україна зафіксувала 1 500 запусків російських реактивних дронів, а в серпні — вже 3 000. За оцінкою військового аналітика Франца-Штефана Гаді, ці дрони фактично є дешевими крилатими ракетами: вони здатні нести більший вибуховий заряд, летіти далі, вище та набагато швидше за пропелерні аналоги.

«Дрони з реактивним двигуном фактично є дешевими крилатими ракетами», — зазначив військовий аналітик Франц-Штефан Гаді.

Українські офіційні особи не розкривають точних даних щодо ефективності перехоплення реактивних дронів, але визнають, що ці показники гірші, ніж у старіших моделей. Висока швидкість нових дронів скорочує час реагування ППО та час, який мають люди для пошуку укриття після оголошення тривоги. За інформацією NYT, реактивні дрони вже влучали у житлові будинки, пасажирські потяги та торгові центри, а Росія почала запускати їх не лише вночі, а й вдень, змінюючи тактику атак.

Виробництво та протидія

Аналітики зазначають, що виробництво реактивних двигунів дорожче, ніж поршневих, а доступність комплектуючих на світовому ринку обмежена. Це може стримувати темпи виробництва таких дронів у Росії. Гаді підкреслив, що «логіка цього класу зброї полягає в масовості», але саме реактивні двигуни є обмежувальним фактором для масштабування.

Українські компанії вже розробляють нові засоби перехоплення реактивних дронів: чотири підприємства тестують відповідні перехоплювачі, повідомив міністр оборони Євгеній Хмара. «Завдання полягає в тому, щоб якомога швидше довести ці розробки до необхідного рівня та налагодити виробництво в обсязі тисяч одиниць», — наголосив він.

Контекст і подальші плани РФ

За оцінками експертів, від перших експериментальних зразків реактивних безпілотників до серійного виробництва Росія пройшла за два з половиною роки. У січні 2024 року українські сили вперше збили реактивний дрон російського виробництва, а вже влітку 2025 року окупанти здійснили масовану атаку на Київ із їх використанням. Аналітики прогнозують, що Росія планує довести частку реактивних дронів до 50% у загальній кількості далекобійних апаратів, а до 2026 року — випустити 60 тисяч таких дронів і ще 50 тисяч хибних цілей.

Експерти відзначають, що реактивні «Шахеди» за характеристиками вже більше нагадують крилаті ракети, ніж класичні безпілотники, і для ефективної протидії Україні доведеться суттєво змінювати підходи до оборони.