Виконувач обов’язків міністра інфраструктури Василь Калашник обговорив із представниками 27 країн питання забезпечення транспортної логістики України в умовах посилення російських атак на інфраструктуру. Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.

За словами Калашника, останні удари Росії свідчать про цілеспрямовану атаку на всі ключові маршрути, якими Україна здійснює експорт, імпорт, а також пасажирські та вантажні перевезення. Особливо складною залишається ситуація на морі: з 22 липня через систематичні обстріли фактично зупинився рух суден у портах Великої Одеси. У 2026 році зафіксовано 198 атак на портову інфраструктуру, 95 — на судна в портах та 69 — у морському коридорі. За місяць Росія атакувала 28 цивільних торговельних суден у портах Великої Одеси та поблизу узбережжя.

Залізнична інфраструктура також перебуває під постійними ударами. Від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 6 125 атак на залізницю, з них понад 1,5 тисячі — цього року. Пошкоджено 509 локомотивів і 249 вагонів, однак «Укрзалізниця» продовжує здійснювати пасажирські та вантажні перевезення.

За останній тиждень російські війська чотири рази атакували пункти пропуску на півдні України. Зокрема, на кордоні з Молдовою пошкоджено пункт «Виноградівка — Вулканешти», повністю зруйновано інфраструктуру «Табаки — Мирне», атаковано сервісну зону біля «Рені — Джюрджюлешть», де постраждали вантажівки, у тому числі іноземних перевізників. На кордоні з Румунією під удар потрапив пункт пропуску «Орлівка — Ісакча».

Калашник повідомив, що Україна звернулася до партнерів із проханням передати локомотиви для підтримки безперервної роботи залізниці. Пункти пропуску після атак відновлювалися в аварійному режимі протягом 24–48 годин. За його словами, зараз важливо формувати резерв мобільної інфраструктури та обладнання, який можна швидко розгорнути на місці пошкоджень. Україна також працює із сусідніми державами над використанням їхньої інфраструктури та перенаправленням транспортних потоків.

«Російські удари по українській логістиці вже мають прямий вплив за межами України. Це іноземні судна в наших портах, іноземні перевізники на пунктах пропуску, вантажі, що йдуть європейськими маршрутами, та український аграрний експорт до понад 55 країн світу. Тому з партнерами працюємо одночасно над відновленням пошкодженого, резервом обладнання та інфраструктури, підтримкою залізниці й альтернативними рішеннями для збереження транспортного сполучення», — підкреслив Калашник.

Він закликав партнерів долучатися до Фонду підтримки транспорту, який адмініструє Литва. Через цей механізм держави-партнери можуть спрямовувати внески на конкретні потреби транспортної галузі — від обладнання та мобільної інфраструктури до підтримки відновлення і стійкості транспортної системи.