Європейські партнери та українські експерти вважають, що головним завданням для України має стати створення таких умов, за яких молодь захоче залишатися в країні або повертатися додому. Про це повідомляє EU NEIGHBOURS east із посиланням на дані UNICEF та Міністерства молоді України.

З 2022 року з України виїхало близько 1,7 мільйона молодих людей. Ще сотні тисяч захищали країну на фронті, а приблизно 2 мільйони належали до категорії NEET — не навчалися, не працювали та не проходили професійної підготовки. Водночас, за результатами опитування підприємств Національного банку України, половина компаній заявляла, що нестача кадрів стримує розвиток їхнього бізнесу.

Перший довгостроковий прогноз уряду щодо ринку праці свідчить: до 2036 року економіка України потребуватиме близько 2,6 мільйона нових працівників. Особливо гостро кадрів бракуватиме у сфері відбудови: попит на будівельників може зрости з 520 тисяч у 2025 році до понад 1,2 мільйона. Також будуть потрібні інженери, архітектори, лікарі, фахівці з реабілітації, психологи, вчителі, цифрові спеціалісти, юристи та державні службовці, які працюватимуть із європейськими стандартами.

Повернення молодих людей, які виїхали під час повномасштабної війни, залишається одним із головних викликів. На Конференції з питань відновлення України у Гданську експерти зазначали, що частина молоді вже інтегрувалася в європейське суспільство й не планує повертатися. Виконавча директорка Національного українського молодіжного об'єднання Олена Подобєд-Франківська вважає, що більшість тих, хто адаптувався за кордоном, не повернеться, і закликає створювати системні умови для залучення діаспори.

"Ми хочемо перейти від режиму виживання до режиму розвитку," — підсумувала Олена Подобєд-Франківська.

Експерти наголошують, що рішення про повернення має залежати від можливостей, які молодь бачитиме для себе в Україні, а не від морального тиску. Одним із інструментів підтримки називають Молодіжну гарантію ЄС, яка передбачає пропозицію якісної роботи, освіти чи стажування протягом чотирьох місяців після завершення навчання або втрати роботи. Україна також планує розширювати співпрацю з європейськими інституціями для допомоги молоді, зокрема категорії NEET.

Директорка Європейського фонду освіти Пілві Торсті підкреслила, що інвестиції в молодь та освіту мають приносити користь обом сторонам — і Україні, і ЄС. Українські представники додають, що європейська інтеграція має відчуватися не лише через закони, а й через нові можливості для молоді в освіті та професійному розвитку.

Дослідження Британської Ради показують, що війна вплинула на плани молодих українців: багато хто уникає довгострокового планування та орієнтується на результат бойових дій. Між тими, хто залишився, і тими, хто виїхав, поступово зростає фізичний і психологічний розрив. Експерти вважають, що після завершення війни важливо створювати умови для взаємодії, а освіта та професійна підготовка стануть ключовими елементами відбудови країни.

Для України це означає не лише відновлення інфраструктури, а й формування нового покоління фахівців, здатних розвивати державу та поглиблювати її інтеграцію з Європейським Союзом.