З 1 вересня 2023 року між Україною та більшістю країн Європейського Союзу почала діяти Гаазька конвенція 2019 року, яка спрощує визнання та виконання українських судових рішень у цивільних і комерційних справах за кордоном. Про це пише Владислав Каприця, юрист з міжнародного корпоративного права, для «Економічної правди».

Раніше виконання рішень українських судів у ЄС залежало від двосторонніх договорів або принципу взаємності, що часто створювало непередбачувані ситуації. Тепер, завдяки Конвенції, діє єдиний механізм для всіх країн-членів ЄС (крім Данії), а з липня 2025 року — і для Великої Британії. Місцеві суди не переглядають справу по суті, а перевіряють лише відповідність умовам Конвенції.

Водночас не всі рішення підлягають виконанню. Конвенція містить низку юрисдикційних фільтрів: наприклад, спір має бути пов’язаний з Україною через місце перебування відповідача, виконання договору або згоду на український суд. Вона не поширюється на справи про банкрутство, інтелектуальну власність, сімейні та спадкові питання, арбітраж, внутрішньокорпоративні спори, а також не дозволяє автоматичний арешт майна.

«Судове рішення — це ще не гроші. Це лише право почати їх забирати за правилами іншої держави», — наголошує Владислав Каприця.

Для успішного стягнення активів у ЄС важливо ще до подачі позову з’ясувати, чи має боржник майно за кордоном. Нерухомість можна знайти через земельні реєстри, частки в компаніях — у торгових реєстрах, а інформацію про рахунки — лише після визнання рішення та через місцевого виконавця. Важливим є також належне повідомлення відповідача: якщо іноземного боржника повідомили лише через оголошення на сайті суду, у ЄС таке рішення можуть не визнати.

Процедура виконання рішення відбувається за національними правилами країни, де знаходиться актив: в Іспанії — це окреме провадження про виконуваність, у Німеччині — заява про визнання, в Естонії — місцевий процесуальний кодекс. Якщо проти боржника відкрито справу про банкрутство, індивідуальне стягнення зазвичай зупиняється.

Головний висновок: Гаазька конвенція зробила українське судове рішення активом, який визнають у ЄС, але успіх стягнення залежить від стратегії, підготовки пакета документів і наявності активів у боржника.