Європейський газовий ринок зустрічає майбутню зиму з найнижчим рівнем запасів за останні роки, а ціни на газ із початку 2026 року зросли приблизно на 120%. Про це повідомляє Euronews, передає Укрінформ.

Станом на 18 серпня ціна на нідерландські ф’ючерси TTF, які є головним європейським бенчмарком, досягла близько 63,7 євро за мегават-годину. Хоча цей показник значно нижчий за пікові 350 євро під час енергетичної кризи 2022 року, нинішнє зростання викликає занепокоєння на тлі низьких запасів.

Європа традиційно поповнює газові сховища влітку, але цього року процес ускладнили кілька факторів. Зокрема, Ормузька протока залишається фактично закритою, Норвегія продовжила зупинку видобутку на газових родовищах, а спека й посуха скоротили виробництво електроенергії на гідро- та атомних електростанціях. Водночас рекордно високі температури підвищили попит на електроенергію, що змусило газові електростанції працювати інтенсивніше й збільшило споживання газу, який мав би накопичуватися на зиму.

За даними Gas Infrastructure Europe, на 1 серпня рівень запасів у сховищах становив лише 57,1% — це найнижчий показник для цієї дати за всю історію спостережень. ЄС вимагає заповнення сховищ на 90%, але країни отримали більшу гнучкість щодо термінів досягнення цієї мети через складну ринкову ситуацію.

Попри це, Європа вже скоротила споживання газу на 15–20% порівняно з 2021 роком: промисловість зменшила використання палива, зросла частка відновлюваних джерел енергії, а теплові насоси частково замінили газове опалення. Світові постачання скрапленого природного газу також збільшилися, що знижує ризик повного дефіциту, як це було у 2021–2022 роках.

«Коли запаси високі, трейдери можуть пережити різке похолодання, не вдаючись до агресивних торгів за нові партії. Коли запаси низькі, кожен тиждень, холодніший за очікуваний, перетворюється на гонку за постачанням», — зазначає Euronews.

Як раніше повідомляв Укрінформ, федеральна міністерка економіки та енергетики Німеччини Катеріна Райхе не виключила фінансування стратегічного газового резерву з федерального бюджету, а не лише за рахунок збору з побутових і промислових споживачів.