У Києві відбувся круглий стіл «Контур безпеки», під час якого експерти та представники профільних відомств обговорили вдосконалення підходів до технічного обстеження територій, забруднених вибухонебезпечними предметами. Як повідомляє ArmyInform, захід зібрав фахівців для аналізу сучасних викликів та шляхів підвищення безпеки при подальшому використанні таких земель.

Заступник начальника управління протимінної діяльності Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Євгеній Зубаревський наголосив на необхідності переходу до доказового та ризик-орієнтованого підходу. За його словами, головне — не лише перелік процедур чи використаних технічних засобів, а саме якість і надійність отриманих доказів щодо безпечності території.

«Саме сукупність доказів, а не формальне виконання окремих процедур, повинна бути основою для оцінки безпечності території», — підкреслив полковник Євгеній Зубаревський.

Доказова база формується з різних джерел: результатів нетехнічного обстеження, даних про бойові дії, історичної інформації, матеріалів дистанційного зондування, аерофотозйомки з БПЛА, роботи технічних засобів виявлення та безпосередньої перевірки місцевості. Водночас, як зазначив Зубаревський, відсутність виявлених вибухонебезпечних предметів не завжди гарантує відсутність загрози — результати слід оцінювати з урахуванням обмежень методів, типів можливих предметів, особливостей місцевості та повноти проведених робіт.

Українські реалії ускладнюються тим, що забруднення територій має динамічний характер: повторне мінування, нові бойові дії, застосування сучасних засобів ураження та зміна стану місцевості можуть суттєво впливати на рівень ризику. Це вимагає регулярного оновлення оцінки ризиків та перегляду рішень щодо безпечності ділянок у разі появи нової інформації.

Рівень доказів, необхідний для ухвалення рішення, має відповідати характеру загрози, рівню ризику та майбутньому призначенню території. Вимоги до обґрунтованості рішень різняться залежно від того, чи йдеться про сільськогосподарське використання, житлову забудову чи об’єкти критичної інфраструктури. Як підсумували учасники круглого столу, подальший розвиток національних стандартів протимінної діяльності має базуватися на логіці: характер загрози — аналіз доказів — оцінка ризиків — вибір методів — ухвалення рішення. Такий підхід робить систему обстеження більш адаптивною до змін і дозволяє приймати рішення на основі достатніх і належно оцінених доказів.