Уряди європейських країн знову стикаються зі зростанням підозрюваних актів саботажу з боку Росії, які залишаються нижчими за поріг відкритої війни, але створюють серйозні виклики для безпеки. Як повідомляє The Guardian, лише за останній місяць у Європі зафіксовано низку інцидентів: у Німеччині біля українського вантажного літака на аеропорту Лейпцига виявили дрон із вибухівкою, у Польщі підозрюють диверсії, а оборонні підприємства, що постачають зброю Україні, постраждали від вибухів і пожеж.

Ці атаки мають на меті посіяти хаос і підірвати підтримку України, але часто залишаються складними для прямого доведення причетності Москви. Російські спецслужби дедалі частіше залучають до диверсій не професійних агентів, а завербованих дистанційно громадян інших країн, зокрема через Telegram-канали, виплачуючи їм винагороду у криптовалюті. Це дозволяє організаторам залишатися в безпеці на території Росії.

У Данії цього тижня влада попередила, що Москва намагається залучати данських громадян до диверсій проти компаній, пов’язаних з оборонною підтримкою України. Водночас, як зазначає The Guardian, європейські уряди дедалі швидше і впевненіше публічно звинувачують Росію. Якщо після підпалу посилки на складі DHL у Лейпцигу в липні 2024 року німецьким слідчим знадобилося дев’ять місяців, щоб встановити зв’язок із ГРУ, то після останнього інциденту з дроном у Лейпцигу Берлін звинуватив Москву вже за кілька днів.

Попри це, реакція Німеччини залишається обережною: у відповідь на спробу диверсії Берлін закрив російський культурний центр і консульство, а Москва у відповідь — Гете-Інститут. Це радше символічна відповідь, ніж ескалація. Європейські спецслужби, на відміну від ЦРУ, мають обмежені повноваження для проведення операцій за кордоном, тож уряди мають небагато інструментів між дипломатичними чи економічними санкціями та відкритим військовим втручанням. Деякі країни ЄС, зокрема Нідерланди, вже пропонують розширити повноваження своїх розвідок.

Однією з дієвих відповідей стало затримання суден, пов’язаних із російським "тіньовим флотом". Так, у середу норвезька влада за запитом України затримала російське судно на архіпелазі Шпіцберген. Однак критики вважають, що цього недостатньо для стримування Москви. Один із депутатів Європарламенту на умовах анонімності заявив: «Кожного разу, коли ми нічого не робимо, ми запрошуємо Путіна продовжувати».

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголосив, що гібридна війна — це не лише кібератаки, а й замахи на вбивства, підпали, підриви поїздів і порушення повітряного простору дронами та ракетами. «Ми маємо переконати Путіна, що такі дії не залишаться безкарними», — підкреслив він. Водночас Сікорський з іронією визнав обмеженість європейських заходів: «Кожного разу, коли Росія підпалювала чи намагалася підірвати поїзд... я закривав одне російське консульство, але консульства закінчилися».