У вересні 1994 року співробітник паркової служби Австралії Девід Нобл виявив гай із 19 унікальних дерев у каньйоні, який раніше не привертав особливої уваги. Ці дерева виявилися живим видом, що раніше вважався вимерлим мільйони років тому.
Як повідомляє видання spacedaily.com, дерева мали темну, вузлувату кору, довге приплюснуте листя та кілька стовбурів, що виростали з основи. Після взяття зразків і кількох місяців досліджень ботаніки встановили, що це не звичайна місцева сосна, а представник нового роду Wollemia nobilis з родини хвойних Araucariaceae. Вид отримав назву на честь першовідкривача — Нобла.
Воллемія має унікальні ознаки: дерева можуть сягати близько 40 метрів, мають чоловічі й жіночі шишки на одному екземплярі, а також утворюють нові стовбури від основи. Їхня кора вкривається округлими пробковими вузликами, які порівнюють із шоколадом, що пузириться. Викопний пилок, пов’язаний із воллемією, знайдено у відкладеннях віком від 94 мільйонів до 2 мільйонів років, після чого сліди цього роду зникли.
Станом на 2025 рік відома лише одна дика популяція воллемії, розподілена на чотири невеликі ділянки з 45 дорослими деревами та 46 саджанцями. Через загрозу зникнення влада не розголошує точне місцезнаходження гаю, щоб уникнути шкоди від відвідувачів і поширення ґрунтових патогенів. Ботаніки навчилися вирощувати воллемію в штучних умовах, і з 2005 року її широко розповсюджують у громадських садах і приватних колекціях, що зменшує ризик крадіжок із дикої популяції.
Про це повідомляє інформаційне агентство UNIAN з посиланням на дані паркової служби Австралії та дослідження ботаніків.