11 серпня через ракетний обстріл було зупинено роботу "Запоріжсталі" — найбільшого металургійного підприємства Запорізької області. Внаслідок атаки загинули семеро працівників, ще 21 людина дістала поранення. Про це повідомляє видання Focus.ua.

Втрати для економіки

За даними підприємства, минулого року комбінат виробив 3,6 млн тонн чавуну та 3,2 млн тонн сталі, що становило 43% від загального обсягу виробництва сталі в Україні. Продукція експортувалася на понад 50 ринків світу, зокрема чавун — до США, а прокат — до країн Європи. За перше півріччя 2023 року виручка "Запоріжсталі" склала 38,7 млрд гривень, а за рік — близько 77 млрд гривень.

На підприємстві працювало 8 тисяч людей. За підрахунками галузевої асоціації Eurofer, кожне робоче місце в металургії створює ще 7,6 робочих місць у суміжних сферах. Разом із членами родин, понад 275 тисяч людей були економічно пов’язані з комбінатом.

Зупинка такого великого виробника вплинула і на "Укрзалізницю", яка втратила значну частину вантажопотоку. Водночас, через відсутність промислових вантажів, залізниця змушена підвищувати тарифи для аграріїв та інших відправників.

Макроекономічні наслідки

За підрахунками на основі офіційної таблиці "витрати-випуск" Держстату, річні втрати для економіки України від зупинки "Запоріжсталі" становлять:

  • 13,5 млрд гривень — втрати бюджетів усіх рівнів разом із мультиплікативним ефектом;
  • 49,6 млрд гривень на рік і 148,9 млрд гривень за три роки — втрати ВВП;
  • 1,7 млрд доларів — втрати валютних надходжень, що впливає на курс гривні.

Торік підприємства групи сплатили близько 4 млрд гривень податків, з яких понад 1,1 млрд — до міського бюджету Запоріжжя. Допомога по втраті роботи обмежена 8 647 гривнями на місяць, а бюджетні витрати на соціальні виплати зростають ще на 0,5–0,9 млрд гривень на рік.

Перешкоди для відновлення

Відновлення роботи комбінату оцінюється щонайменше у 200 млн доларів. Однак державні механізми компенсації збитків не пристосовані для підприємств такого масштабу: максимальна компенсація — 30 млн гривень, і вона недоступна для тих, хто не зареєструвався до пошкодження. Додатково, майже половина статутного капіталу належить компаніям під санкціями РНБО, що створює правову невизначеність для отримання допомоги.

"Держава має купувати не актив і не спокій акціонера, а швидкість відновлення, збережені робочі місця й цілісність ланцюгів постачання і повернення надходжень до бюджетів."

Про це йдеться у матеріалі Focus.ua.

Що потрібно для порятунку промисловості

Серед запропонованих рішень — посилення дипломатичних зусиль для збільшення квот на експорт до ЄС, створення спеціального фонду чи банку розвитку для фінансування відновлення стратегічних підприємств, а також впровадження механізмів страхування воєнних ризиків. Автор наводить приклади Ізраїлю та Німеччини, де подібні інструменти дозволили зберегти робочі місця та підтримати економіку у кризових ситуаціях.

Без швидких рішень щодо відновлення промисловості, за словами автора, економіка України та фінансування армії опиняються під загрозою.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані несе автор.