Журналістка та директорка департаменту стратегічного аналізу Суспільного мовлення Тетяна Трощинська прокоментувала випадок, коли підліток разом із групою однолітків кидав каміння у мікроавтобус ТЦК і лаявся на адресу військових. Вона зазначає, що обговорення цієї ситуації коливається від засудження насильства щодо дітей до звинувачень молоді у співпраці з Росією, але такі крайнощі є маніпуляцією.

За словами Трощинської, дітей бити не можна, і Нацполіція вже відкрила справу щодо дій військового. Водночас, на її думку, некоректно подавати це як «чоловік у формі побив дитину», оскільки хлопець свідомо провокував конфлікт за гроші на замовлення закордонного «блогера». Важливо враховувати, що йому 13 років, а не 5, і це не просто «дитяча витівка».

Російське вербування підлітків

Трощинська наголошує, що Росія системно вербує українських дітей і дорослих для підривної діяльності. Вона посилається на розслідування «Слідства.Інфо», де журналістка Ярослава Нікітюк під вигаданим акаунтом шукала роботу в телеграм-каналах. Пропозиції включали підпал локомотива, зйомку парковки ТЦК, закладання «посилки» під авто військового. За такі дії пропонували від 25 до 500 доларів. Вербувальники виправдовують це боротьбою з «геноцидом», що, на думку Трощинської, є прямим відпрацюванням російських наративів.

В іншому матеріалі «Слідства.Інфо» йдеться про 14-річного хлопця, який підпалював залізничні шафи і військові автомобілі на замовлення росіян. Хоча слідство не виявило у нього проросійських поглядів, мотивом були гроші. Трощинська підкреслює, що підлітки часто не усвідомлюють наслідків, тому важливо притягати їх до відповідальності, особливо за напади на військових, і публічно обговорювати ці випадки.

«Діти транслюють те, що навколо них говорять, що думають і передають їм дорослі (в першу чергу сім’я) — і значно більше, ніж нам здається», — підкреслила Тетяна Трощинська.

Що показують дослідження

Трощинська посилається на дослідження соціологічної групи «Рейтинг» 2025 року про вплив війни на молодь. Серед опитаних від 14 років:

  • 59% вважають здоров’я головним особистим пріоритетом;
  • 44% — перемогу України у війні;
  • 41% — родину та близьких;
  • 39% — відновлення України;
  • 94% молоді довіряють ЗСУ, 80% — волонтерським організаціям;
  • 53% мають досвід волонтерства;
  • 60% цінують український контент, 50% — товари українського виробництва, 45% — спілкування українською мовою.

На думку Трощинської, ці дані не свідчать про кризу серед молоді, а навпаки — демонструють позитивну динаміку.

Вплив дорослих і молодіжна політика

Трощинська зазначає, що діти часто віддзеркалюють наративи, які чують від дорослих, особливо у сім’ї. Недовіра, цинізм, знецінення держави можуть передаватися дітям з раннього віку. Вона ставить під сумнів готовність дорослих говорити з дітьми про складність світу, відповідальність за дії та слова, а також про те, що навіть «невинні» фото об’єктів можуть бути злочином.

Вона також піднімає питання відсутності ефективної молодіжної політики, наголошуючи на потребі середовищ, де діти можуть формуватися як активні громадяни, бачити позитивні приклади дорослих і вчитися солідарності. На її думку, емоційні оцінки у соцмережах не допомагають, а молоді особливо потрібні опори та підтримка.

Трощинська підсумовує, що безконтрольне перебування молоді в інформаційному просторі не сприяє їхньому розвитку, і ця проблема потребує окремої уваги.