Застава у кримінальних провадженнях не повинна ставати інструментом легалізації злочинних коштів чи способом отримання "кешбеку" від вкрадених активів. Про це заявив юрист Абакумов на своїй сторінці у Facebook.
Він підкреслив, що основна мета застави — забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов’язків, і в справах НАБУ та САП це одна з найпоширеніших альтернатив триманню під вартою. Однак, за словами Абакумова, на практиці застава іноді перетворюється на елемент кримінальної економіки, як це сталося у справі "Мідас".
Юрист звернув увагу, що нині заставу за підозрюваних топпосадовців можуть вносити компанії, які формально не мають з ними зв’язку. Часто це фірми із сумнівною діяльністю, а їхні засновники й директори не можуть пояснити походження коштів або причини внесення застави. "Не можуть, бо за ширмою таких підставних осіб стоять інші люди – реальні бенефіціари цих компаній. Люди, які не хочуть, щоб про їхню участь стало відомо", — пояснив Абакумов.
За його словами, схема проста: готівку, здобуту злочинним шляхом, обмінюють на безготівкові кошти на рахунках компаній, після чого підприємство формально виступає заставодавцем. У справі "Мідас" НАБУ фіксувало винагороду за внесення застави у розмірі 10%, 15% і навіть 30% від її суми. "Це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному. Це ще й доволі прибутковий бізнес", — наголосив він.
"І тоді фактично застава стає платою за мовчання. Видатки кримінального середовища на збереження самого себе. Сьогодні вони внесли заставу і звільнили людину, яка, за версією слідства, отримувала мільйони доларів хабарів. Завтра допоможуть їй порушити покладені судом обов’язки, виїхати з країни та жити своє краще життя десь за кордоном. А застава, виходить, стає кешбеком для держави", — підкреслив Абакумов.
Він закликав внести законодавчі зміни, які дозволять перевіряти заставодавців до моменту внесення коштів. На думку Абакумова, держава має встановлювати реального власника компанії, походження грошей, зв’язки між заставодавцем і підозрюваним, а також законність походження коштів. Як основу для таких змін він назвав законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року.
Нагадаємо, НАБУ та САП 19 серпня повідомили про спецоперацію "Форест Гамп" із викриття злочинної організації, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів. Схема стосувалася відмивання грошей для ймовірного внесення застави за ексміністра енергетики Германа Галущенка. В межах операції викрито легалізацію 150 млн грн.

