Конституції України та Росії мають багато схожих положень, однак за 30 років ці країни прийшли до різних моделей державного устрою. Як з’ясував Focus.ua, подібність формулювань зумовлена спільною історією, міжнародними стандартами та впливом попередніх радянських конституцій, але принципові відмінності залишаються ключовими.
В обох державах закріплено поділ влади на три гілки, президент є гарантом Конституції, а громадянам гарантуються основні права — свобода слова, зібрань, право на життя, освіту, працю та соціальний захист. Формулювання багатьох статей майже ідентичні, що пояснюється орієнтацією на міжнародний досвід та універсальні стандарти ООН. Проте, як зазначає політолог Володимир Фесенко, це не означає, що український Основний закон є копією російського: «Коли у 1996 році ухвалювали Конституцію України, її розробники спиралися як на міжнародний, так і на російський досвід — адже Росія вже ухвалила свою Конституцію у 1993 році. Багато пострадянських країн тоді рухалися схожим шляхом».
«Хоча, наскільки я знаю, наші юристи в 90-ті роки запозичили у росіян ті формулювання, які їм сподобалися, наприклад, про президента як гаранта Конституції, або інші вирази. Деякі речі могли копіювати. Але загалом все ж орієнтувалися більше на міжнародний досвід і враховували наші особливості. Тому наша Конституція має цілу низку принципових відмінностей від російської. Особливо зараз», — підкреслив Фесенко.
Серед ключових розбіжностей — державний устрій: Україна є унітарною державою, а Росія — федерацією з понад 85 суб’єктами, які мають власні конституції та закони. В Україні президент обирається на 5 років і не може обіймати посаду більше двох термінів поспіль, у Росії — на 6 років, а після поправок 2020 року чинний президент отримав можливість балотуватися ще раз, фактично «обнуливши» попередні терміни. Українська Конституція закріплює курс на євроінтеграцію та вступ до НАТО, а також непорушність державних кордонів, тоді як у Росії допускається зміна меж між суб’єктами федерації, а статус Криму прописаний по-різному.
В Україні діє однопалатний парламент, у Росії — двопалатний. Українська мова є єдиною державною, тоді як у Росії республіки можуть мати додаткові державні мови. Земля в Україні до 2021 року перебувала під мораторієм на продаж, у Росії приватна власність на землю дозволена, але з обмеженнями для іноземців. Також у Росії Конституція визнає «особливу роль» православ’я, в Україні церква відокремлена від держави.
Фесенко наголошує, що схожість конституційних норм — це результат використання світового досвіду, а не прямого копіювання. При цьому, за його словами, «у нас є чіткий принцип, юридично закріплений: президент може бути главою держави лише два терміни поспіль, не більше. У Росії це теж було, але зараз там обнуляють терміни. Це якраз свідчення того, що вони переступили межу цієї норми, і тут проявилися авторитарні тенденції».
Політолог також звертає увагу, що, попри наявність Конституції, в Україні часто спостерігається правовий нігілізм: «Є норма Конституції та норма закону, які дуже часто порушують — і влада, і пересічні громадяни. Можуть бути прописані норми Конституції — на папері одне, а в житті трохи інакше. У цьому головна проблема».
Юридичну оцінку дотримання Конституції має давати лише Конституційний суд, однак через війну та кадрові проблеми його робота ускладнена. Як підсумовує Фесенко, Конституція України відображає особливості розвитку суспільства на певному етапі, але потребує періодичного оновлення відповідно до нових реалій.