Російські університети публічно підтримують війну Росії проти України, але продовжують залишатися у престижних світових рейтингах і брати участь у міжнародних академічних обмінах, повідомляють дослідники Олексій Пластун, Микола Семенякін і Тетяна Майборода.

Аналізуючи офіційні сайти провідних російських вишів та повідомлення російських ЗМІ, науковці виявили, що університети РФ надають практичну підтримку армії, зокрема фінансову і матеріальну. Вони збирають гуманітарну допомогу для окупаційних військ, сприяють рекрутингу, відкривають пільгові освітні програми для учасників «спеціальної військової операції» та їхніх родин. Крім того, виші беруть участь у розробці військових технологій, займаються реабілітацією поранених солдатів і патентують нові розробки для потреб армії.

Російські університети також використовують свій академічний авторитет для легітимізації анексії українських територій, публікуючи наукові роботи, у яких тимчасово окуповані регіони України подають як частину Росії. Окремо дослідники відзначають участь вишів у процесах асиміляції українських громадян і територій: студентів залучають до мітингів і виставок, присвячених «дню возз’єднання» нових регіонів із Росією. Виші допомагають інтегрувати в освітню систему РФ школи, університети, освітян і чиновників із тимчасово окупованих територій, організовуючи навчання, методичну підтримку та місця для вступників.

За даними дослідників, усі ці висновки базуються на відкритих джерелах. Вони підкреслюють, що серед найавторитетніших російських університетів, які залишаються частиною світової академічної спільноти, не виявлено жодного винятку у підтримці війни.

Попри значну ізоляцію російських вишів від західного академічного середовища після початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року, станом на середину 2026 року ці зв’язки не розірвані повністю. Деякі університети РФ залишаються членами міжнародних організацій, зокрема Євразійського союзу університетів EURAS, а також беруть участь у програмах академічної мобільності, наукових конференціях і грантових проєктах.

Дослідники наголошують, що російські університети не є нейтральними учасниками, а активними суб’єктами війни, тому питання міжнародної співпраці з ними виходить за межі академічних рейтингів і наукових досягнень. Вони радять українським державним інституціям, зокрема МЗС і МОН, активізувати роботу зі зменшення міжнародної кооперації російських вишів. Одним із практичних кроків має стати офіційне звернення до закордонних партнерів із викладом задокументованих фактів підтримки війни та закликом переглянути або припинити співпрацю з університетами Росії.