Російські війська почали широко використовувати китайські радіомодеми для оснащення своїх безпілотників, що дозволяє їм здійснювати атаки на українські об'єкти в тилу на відстані до 175 кілометрів із ручним керуванням у реальному часі. Про це повідомляє Euronews із посиланням на дані профільних експертів.

Раніше дрони типу «Герань-2» могли діяти лише за заздалегідь заданими координатами, чого вистачало для ударів по нерухомих цілях, але не дозволяло ефективно уражати рухомі об'єкти, як-от поїзди чи техніку. Завдяки прямій трансляції відео з борту оператори отримали можливість змінювати маршрут або ціль під час польоту.

За інформацією Calibre Defence, з 2025 року російська армія дедалі частіше встановлює на дрони «Герань», «Гербера», «Орлан», «Ланцет», «Скальпель» і «Молнія» модулі MIMO Mesh. У такій мережі кожен дрон виступає не лише як кінцевий пристрій, а й як ретранслятор сигналу, що дозволяє передавати керування ланцюжком наземних і повітряних вузлів. Мережа автоматично знаходить обхідний шлях у разі втрати одного з елементів.

Завдяки технології MIMO зв'язок став стійкішим, а часта зміна частоти ускладнює глушіння сигналу. За оцінками українських спеціалістів, дальність керування зросла до 150–175 кілометрів, що приблизно вдвічі перевищує показники попереднього року.

Огляд уламків збитих дронів показав, що росіяни використовують модеми, виготовлені шеньчженьськими компаніями Xingkai Technology та Sinosun Technology. Найпоширеніша модель — XK-F358 потужністю 20 ватів, яка здатна передавати відео, звук та інші дані без потреби у центральній станції. Вартість такого модема на ринку становить 7–9 тисяч доларів, а потужніші версії коштують понад 10 тисяч. Попри високу ціну, Москва вважає витрати виправданими, якщо модуль допомагає уражати стратегічні цілі, такі як локомотиви, засоби ППО чи нафтобази.

У збитих дронах також знаходили китайські двигуни, камери та навігаційні антени. Розслідування Reuters встановило, що китайські двигуни постачалися російським виробникам під виглядом «промислових охолоджувальних установок». Офіційно Пекін заявляє, що не продає воюючим сторонам летальну зброю та контролює експорт товарів подвійного призначення.

Головною ціллю мережевих дронів стала смуга завглибшки 20–200 кілометрів за лінією фронту — це залізниці, склади, паливні заправки й вузли зв'язку, без яких постачання військ може бути швидко паралізоване. За даними Calibre Defence, таку тактику вже застосовує 50-та окрема бригада безпілотних систем «Варяг»: зокрема, керована в реальному часі «Герань» уразила газоконденсатний завод на Полтавщині, що розташований за 125 км від підконтрольної ворогу території.

«Китай готовий зміцнювати комунікацію з усіма сторонами конфлікту, зокрема щодо України, Близького Сходу та Афганістану», — заявив голова КНР Сі Цзіньпін на саміті Шанхайської організації співпраці в Бішкеку.

Аналітики відзначають, що Путін дедалі більше залежить від Китаю через війну в Україні: російська економіка стає все більш залежною від китайського імпорту, а Москва змушена погоджуватися на роль молодшого партнера Пекіна. Водночас Китай отримав вигоду від вторгнення Росії, зокрема завдяки дешевшій нафті та доступу до внутрішнього ринку, з якого пішли західні компанії.