Латвія і Литва найближчим часом можуть ухвалити рішення про заборону транзиту російського зерна через свої порти. Про це повідомляє Delfi з посиланням на заяви урядовців обох країн.

У попередньому маркетинговому році, що завершився у червні 2026 року, Росія експортувала через Балтійське море лише близько 1 млн тонн зерна, тоді як основна частина — 46,3 млн тонн — проходила через Чорне та Азовське моря. Проте після українських атак на російську логістику у вересні експортери РФ почали активніше використовувати балтійські маршрути.

У Литві наголосили, що не дозволять використовувати свою територію для експорту російського зерна. Представник прем'єр-міністра Литви Міндаугас Сінкявічюс заявив:

"Інфраструктура Литви не може і не буде використовуватися для експорту російського зерна".

За даними литовської сторони, за вісім місяців цього року через Клайпедський порт було перевалено близько 47 тисяч тонн російського зерна, переважно кукурудзи з Калінінградської області. Оскільки ці вантажі формально не підпадають під санкції, порт не мав підстав для відмови у перевезенні. Уряд доручив компанії "Литовські залізниці" з'ясувати обставини таких перевезень.

Схожі кроки здійснює і Латвія. Прем'єр-міністр Андріс Кулбергс доручив посилити перевірку походження агропродукції та спільно з Україною розробити механізм, який унеможливить транзит зерна, незаконно вивезеного з тимчасово окупованих територій. Остаточне рішення щодо повної заборони транзиту уряд Латвії планує розглянути наступного тижня.

Кулбергс також повідомив, що Україна має інформацію про підготовку Росією експорту краденого зерна через Балтію у великих обсягах. Для цього до Латвії прибудуть українські експерти з безпеки продовольства, а також залучать спецслужби. Продовольчо-ветеринарна служба Латвії отримає право перевіряти транзитні партії зерна — раніше таких повноважень вона не мала.

За оцінками аналітичної компанії Kpler та російського Совекону, українські удари по логістиці РФ можуть обмежити до третини морського експорту пшениці з Росії. Водночас і в Україні експорт зернових може скоротитися до 30% від потенціалу. Одночасне зменшення експорту з обох країн створює ризики подальшого зростання цін на продовольство у світі.