Національне антикорупційне бюро України оприлюднило інформацію про масштабні корупційні схеми у Державній податковій службі, які діяли під керівництвом Лесі Карнаух і залишалися поза увагою правоохоронців упродовж останніх двох років. Як повідомляється, це стало можливим завдяки політичному «дахуванню» з боку колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка.

Ще у травні зверталася увага на те, що діяльність ДПС під керівництвом Карнаух не ставала об’єктом гучних розслідувань, попри численні скарги бізнесу на побори та роботу конвертаційних центрів. Причиною цього називали вплив керівництва ДПС на рівні Генпрокурора, чия команда мала навіть квоту на призначення заступників для Карнаух.

Після того, як «парасолька безпеки» зникла, а Кравченко залишив посаду, ситуація різко змінилася: прем’єр Корецький оперативно звільнив Карнаух, а правоохоронці почали публікувати факти корупції у ДПС. За даними НАБУ, Тернопільська обласна ДПС вимагала 11,5% від суми повернення ПДВ за «законне» відшкодування бізнесу. На отриманні такої суми відкату із 14,6 млн грн детективи затримали заступницю начальника Тернопільської податкової, яку, за словами журналіста Тараса Середича, звати Марія Мельник.

У нових повідомленнях НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура уточнюють, що схема систематичного вимагання неправомірної вигоди була організована саме в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області. За даними слідства, представники бізнесу змушені були регулярно передавати гроші посадовцям, щоб уникнути штучно створених проблем із податковими перевірками чи іншими питаннями, які перебувають у компетенції служби. Розслідуванням встановлено, що ця схема діяла системно та охоплювала значну кількість підприємств. У НАБУ та САП підкреслили, що дії посадовців кваліфікуються як отримання неправомірної вигоди, а розслідування триває.

«ПДВ залишається не бюджетоформуючим податком, а головним корупційним інструментом для податкової та її кураторів», — йдеться у матеріалі.

У статті підкреслюється, що такі масштаби корупції неможливі без розподілу коштів на рівень Києва. При цьому система поборів для бізнесу не змінилася за останні 15 років — лише зменшилася ставка: за часів Януковича вона сягала 20–30%, нині ж становить 11,5%, що називають «військовою знижкою».

Окремо зазначено, що урядова ідея підвищити ПДВ до 21% призведе до ще більших витрат для бізнесу, а підвищене податкове навантаження ляже на кінцевого споживача. Автор також звертає увагу на ризики появи нових схем при розподілі «фонду підтримки постраждалого бізнесу», де можуть діяти не лише відкатні механізми, а й критерії лояльності до влади.

У матеріалі наведено фрагмент аналітичної довідки правоохоронних органів щодо схем із виробництва нелегального пального: організована схема ухилення від сплати акцизу діяла під виглядом виробництва біоетанолу, а фактично — спирту етилового, що реалізовувався поза податковим контролем. За даними довідки, «функціонування схеми забезпечується узгодженим алгоритмом протиправної діяльності службових осіб ДПС України», зокрема директора Департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС України Боженка Х.Г. (за згодою в.о. голови Карнаух Л.А.) та інших співробітників. Загальний обсяг ризикових операцій за період із 1 січня 2025 по 1 березня 2026 року становить 17,68 млн літрів, а орієнтовні втрати бюджету — понад 3,5 млрд грн.

Департамент акцизу, як зазначає автор, досі перебуває під контролем «групи Монако», яка отримує прибутки з акцизних податків, перебуваючи за кордоном. У підсумку, на думку автора, 30% економіки перебуває у корупційній тіні, і без зміни формату роботи ДПС жодні нові податки не забезпечать необхідного ресурсу для держави.