Українські захисники на Гуляйпільському напрямку суттєво розширили так звану кілзону — зону ураження, де ворог зазнає найбільших втрат. За словами військових, зараз ця зона сягає від 20 до 40 кілометрів, а до кінця року очікується її подальше збільшення. Про це повідомив командир 7 корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ, бригадний генерал Євген Ласійчук під час зустрічі Yalta European Strategy у Києві.

Розширення кілзони стало можливим завдяки масовому використанню безпілотників різного радіусу дії. Командир батальйону безпілотних авіаційних комплексів 225 ОШП з позивним «Анвар» зазначає, що ще донедавна зона ураження становила 5–10 км, а нині — вже 30–40 км. Особливості місцевості на цьому напрямку — відкритий степ без значних укриттів — роблять кілзону для ворога особливо небезпечною. Головний сержант батальйону безпілотних систем 5 штурмової бригади Юрій Сиротюк пояснює: «Тут майже відкрита місцевість, тому ця кілл-зона для ворога дуже болюча, бо він майже не може пересуватися в цій кілл-зоні, бо немає місць укриттів».

Зміна тактики ворога проявляється у використанні так званих «верблюдів» — солдатів, які пішки доставляють боєприпаси, пальне та провізію на позиції. Окупанти змушені атакувати малими групами, намагаючись інфільтруватися у глибину бойових порядків. За словами Максима Качелюка, тимчасово виконуючого обов’язки командира батальйону безпілотних систем 154 окремої механізованої бригади, головне завдання — виявляти та знищувати ворожу дронову інфраструктуру ще до злету, а також артилерійські системи, які працюють по українських позиціях.

«Найважливіше, що дає нам розширення кілзони — ми виграємо час. Вибиваємо ворожу логістику, відповідно — ускладнюємо становище російських підрозділів, які виконують бойові завдання. Не даємо змоги окупантам провести ротації, забезпечити позиції необхідним обладнанням, підвезти боєприпаси, дрони, провізію. Зриваємо темп бойових дій, плани командування. І таким чином виграємо час для наших підрозділів — на краще планування, облаштування позицій, накопичення, нарощення наших ресурсів», — підкреслив Максим Качелюк.

Українські військові активно застосовують різні типи безпілотників для розвідки та ударів, зокрема «Мавіки», «Шарки», «Лелеки», а також оптоволоконні дрони, які складно перехопити засобами радіоелектронної боротьби. Справжнім проривом стали так звані мідл-страйки — дрони, здатні вражати цілі на глибину до 100–200 км від лінії бойового зіткнення, що дозволяє суттєво ускладнити логістику ворога.

Водночас російська армія намагається застосовувати дзеркальні тактики, нарощує кількість своїх безпілотників, використовує FPV-перехоплювачі, мобільні групи та засоби РЕБ. За словами Михайла Литвинова, командира 1 роти ударних авіаційних комплексів 237 ОББпС 7 корпусу ДШВ, противник має потужну систему ППО та багато перехоплювачів, тому українським захисникам доводиться знищувати ворожі точки зльоту дронів.

У підсумку, розширення кілзони на Гуляйпільському напрямку вже зараз змінює характер бойових дій, ускладнює наступальні дії ворога та дає українським підрозділам більше часу для підготовки й зміцнення позицій.