Захист у справі Кравченка обрав стратегію, яка полягає не стільки у виправданні самого Кравченка, скільки у спробах звинуватити керівників НАБУ та САП. Про це пише політолог Вадим Денисенко на espreso.tv. Наразі публічно озвучено лише так званий «кейс Кривоноса», який, на думку автора, навряд чи матиме юридичне продовження найближчим часом. Водночас, у сучасному інформаційному просторі подібні емоційно забарвлені історії залишаються у пам’яті суспільства.
Подальші дії Кравченка залишаються невідомими: чи повернеться він, чи проведе гучну пресконференцію або серію інтерв’ю в Європі. Від цього залежить, як довго керівники НАБУ та САП відчуватимуть тиск. Водночас, як зазначає Денисенко, ставлення до самого екс-генпрокурора навряд чи покращиться, але й до антикорупційних органів воно не погіршиться. Суспільна оцінка ситуації стає більш багатогранною, виходячи за межі простого поділу на «своїх» і «чужих».
Інформаційна команда президента Зеленського, за словами автора, тривалий час діяла за принципом «перекривати» один скандал іншим, не втрачаючи при цьому контроль над ситуацією. Однак перший «картонковий виступ» зламав цю модель, і тепер піднімати ставки без втрати можливостей керування вже не вдається.
«Піднімати ставки без втрати можливостей по управлінню системою, при нинішній моделі управління у Зеленського більше нема можливостей», — зазначає Вадим Денисенко.
На думку автора, у президента залишилося дві опори, обидві ненадійні: парламент, який найближчим часом остаточно стане розрізненим клубом за інтересами, та можливість формувати внутрішній порядок денний через зовнішню політику. Останнє, як вважає Денисенко, стає дедалі складнішим, і внутрішні питання можуть почати домінувати навіть у прийнятті зовнішньополітичних рішень.