15 вересня Верховна Рада України проголосувала за звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка. За відповідне рішення, подане президентом Володимиром Зеленським, віддали голоси 317 народних депутатів — утримався чи проголосував проти ніхто не став. Як повідомляє ТСН, офіційний сайт парламенту, трансляція засідання, Telegram-канал @hromadske_ua та Telegram-канал NV, голосування відбулося під час пленарного засідання парламенту. Прізвище Кравченка було винесене на розгляд депутатів, і більшість із них підтримали його відставку, що свідчить про консолідовану позицію парламенту з цього питання. Рішення було ухвалено переважною більшістю голосів у межах постанови № 16064.

Звільнення Кравченка відбулося на тлі гучних скандалів, пов’язаних із підозрами у «кришуванні» шахрайських колцентрів та конфліктом із керівником НАБУ Семеном Кривоносом. Президент Зеленський закликав парламент негайно ухвалити рішення про відставку після того, як у розслідуванні НАБУ та САП «Карфаген» фігурували наближені до Кравченка особи. Того ж дня президент підписав указ про відсторонення Кравченка відповідно до закону про воєнний стан, що дозволяє главі держави тимчасово усувати посадовців зі своїх повноважень.

Як повідомляється, підставою для розгляду питання стала заява Кравченка про відставку, яку він подав після зустрічі з президентом та головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією. За інформацією ЗМІ, напередодні голосування Кравченко оформив відрядження до Парижа, а його дружина виїхала з України.

За даними слідства, ключову роль у схемі відігравав заступник начальника департаменту ОГП Сергій Кропива, який контролював ринок «офісів» і отримував відсотки за їх прикриття. На оприлюднених матеріалах прослуховування Кропива неодноразово згадував свого керівника — «Андрійовича», що дало підстави підозрювати причетність Руслана Кравченка. Детективи НАБУ провели обшуки у службових приміщеннях Кравченка та його заступників, а сам генпрокурор відсторонив сімох співробітників, які фігурують у справі. На початку вересня НАБУ та САП також провели обшуки у заступниці Кравченка Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера. За даними слідства, під час операції «Карфаген» було викрито злочинну організацію, яку очолював один із керівників структурного підрозділу ОГП. Фігурантам справи, серед яких Сергій Кропива, його коханка Єлизавета Івахненко та водій Сергій Куций, обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Перед голосуванням Руслан Кравченко опублікував розгорнутий допис у соціальних мережах, підкресливши, що з повагою поставиться до будь-якого рішення Верховної Ради щодо свого звільнення, але наголосив на важливості саме парламентського рішення.

«Але це має бути саме рішення парламенту — не розпорядження Президента, не прохання 'керівника' парламенту, не істерична вимога керівників антикорупційних органів, які самі та їхнє найближче оточення втягнуті в корупційні діяння, і тим більше не результат організованого ними політично-медійного тиску, який ми спостерігаємо сьогодні», — написав Кравченко у своєму зверненні.

Кравченко категорично заперечує свою причетність до корупційних схем, заявляючи, що його родина орендує будинок у Козині, а розмови про ремонт стосувалися лише побутових питань. Попри це, після зустрічі з президентом 7 вересня він подав у відставку, назвавши це «свідомим та політичним кроком».

«Я діятиму лише в межах законних процедур», — заявив Кравченко, коментуючи ситуацію навколо свого звільнення.

Паралельно із розслідуванням «Карфагену» Кравченко ініціював кримінальні провадження проти директора НАБУ Семена Кривоноса та близьких до керівника САП осіб, звинувативши їх у підробленні документів і фіктивному усиновленні. За словами Кравченка, раніше від цього кроку його стримував президент. Керівники НАБУ та САП назвали ці звинувачення «телеграм-підозрою» і заявили, що офіційних документів не отримували. Директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко на брифінгу заявили, що розцінюють дії Кравченка як спробу політизувати роботу антикорупційних органів у відповідь на операцію НАБУ і САП «Карфаген». Кривонос наголосив, що не отримував офіційного повідомлення про підозру, а документи до НАБУ чи САП не надходили.

«Ми не будемо анонсувати підозри», — заявив керівник САП Олександр Клименко, відповідаючи на питання про можливі докази щодо Кравченка у справі «Карфаген».

Єврокомісія та Офіс президента наголосили, що скандал негативно впливає на міжнародний імідж України.

Наразі слідство триває, а детективи НАБУ вивчають вилучені документи та фінансові потоки, щоб встановити остаточний ступінь залученості Кравченка до злочинної організації. Сам колишній генпрокурор перебуває під пильною увагою антикорупційних органів.